3. Про кого з діячів культури йдеться?
1. Композитор, основоположник української класичної музики, етнограф. Тво-
рець української оперної класики, зокрема опери «Тарас Бульба». 12. Неперевер-
шена оперна співачка світового рівня. Володіла винятковими природними вокаль-
ними і сценічними даними, виступала на сценах провідних театрів світу - у Львові,
Відні, Варшаві, Кракові, Петербурзі, Одесі, Парижі, Римі, Мілані, Буенос-Айресі та
ін., виконуючи партії із 60 опер. 3. Письменниця, талант якої з особливою силою
виявився в драматургії. Автор драматичних поем «Блакитна троянда», «Руфін і
Прісцілла», «Лісова пісня», «Камінний господар». 4. Письменник, який першим в
українській прозі розповів про життя української інтелігенції («Причепа», «Хмари»,
«Над Чорним морем»), торкаючись болісної проблеми її зросійщення. 5. Блиску-
чий майстер поетичної творчості, автор соціально-психологічних та історичних
повістей, письменник-драматург і учений-літературознавець, праці якого стали
етапними в розвитку української критики. 6. Ініціатор створення першої укра-
інської театральної трупи Товариства українських акторів на Лівобережній
Україні.
Историки предполагают, что первые в мире монеты из серебра и золота стали чеканить в Лидии в 7 веке до н. э..
Богатство последнего лидийского царя Креза вошло в древности в поговорку. "Богат, как Крез" - так говорили и до сих пор говорят об очень богатом человеке. Перед началом войны с Персией Крез обратился к предсказателям, желая получить ответ об исходе воины. Те дали двусмысленный ответ: "Перейдя реку, ты погубишь великое царство". Так и случилось. Крез решил, что речь идет о Персидском царстве, но погубил свое собственное царство, потерпев сокрушительное поражение от Кира.
При царе Кире в состав Персидской державы вошли все земли, некогда принадлежавшие Ассирии и Нововавилонскому царству. В 539 г. до н. э. под натиском персов пал Вавилон. Персидская держава по территории превзошла все ранее существовавшие государства Древнего мира и стала империей. Владения Персии в результате завоеваний Кира и его сына простирались от Египта до Индии. Завоевывая страну, Кир не покушался на обычаи и религию ее народов. К титулу персидского царя он присоединил титул правителя покоренной страны.