Якщо коротко - він був одним з небагатьох, хто складав дійсну загрозу більшовицьким намірам. Ще за часів Центральної Ради він діяв у напрямі створення армії, всупереч іншм діячам - таким як пацифіст Винниченко. Він роззброював більшовиків Києва в 1917 і певний час очолював ГКСУ. У Директорії (1919-20) ж він відігравав роль лідера, як ідейного, так і діяльного. На посту голови Директорії він прямо боровся з більшовиками, прагнув відкритої війни з РСФСР (замість замовчення окупації), чого і досяг, хоч і запізно (19 січня 1919, після захоплення Чернігова, Полтави).До того ж, він мав популярність серед молоді, зокрема в Галичині. З його ініціативи об'єналися 22 січня 1919 року ЗУНР та УНР.
Тобто, він був саме тією фігурою, знищити авторитет якої більшовикам варто було в першу чергу для просування власних ідей та інтересів населенням.
Согласно шежире, предком уйсунов является Майкы-бий из монгольского племени ушин (хушин). По сведениям Рашид ад-Дина, Майкы-бий был соратником Чингисхана, поэтому приставлен к сыну Джучи как один из карачи-беков с целью управлять улусом (территорией и людьми)[1].
Отцом Майкы-бия, согласно шежире, был Уйсун. Как считал М.-Х. Сулейманов, Уйсуна следует отождествлять со старцем Усуном из племени баарин, родственником Чингисхана и одним из его главных советников[4]. Подобного мнения также придерживаются Ж. М. Сабитов и Н. Б. Баймуханов[5].
Объяснение: