1. да
2.да
3. да
4. нет
5. да
6. нет
7. да
8. нет
9. да
Объяснение:
ответ: Подробно в файле
Объяснение:
Основные представители архитектурного модернизма — это пионеры современной архитектуры Фрэнк Ллойд Райт, Вальтер Гропиус, Рихард Нойтра, Людвиг Мис ван Дер Роэ, Ле Корбюзье, Алвар Аалто, Оскар Нимейер, а также некоторые другие.
это направление в искусстве, характеризуемое отрицанием предшественников, разрушением устоявшихся представлений, традиционных идей, форм, жанров и поиском новых восприятия и отражения действительности. Под модернизмом также понимают изменения в литературе, архитектуре и искусстве в конце XIX — начале XX века, направленные на разрыв с предшествующими художественными традициями, стремление к новому, условность стиля, поиск и обновление художественных форм.
Модернизм — условное обозначение тенденций развития искусства, течений и школ, деятельности отдельных мастеров, стремящихся к обновлению художественного языка. При этом, в отличие от авангардистов, модернисты считают необходимым не отрицать, а продолжать художественные традиции. В представлении модернистов авангард представляет собой пройденный этап и даже своеобразную новую классику, которую следует, как и старую классику, развивать, а не опровергать. Авангардизм кратковременен, он проявляется лишь в переломные моменты истории; модернизм перманентен, он отражает постоянное стремление к совершенствованию художественной формы[3].
Своєю внутрішньою політикою Іван Виговський прагнув задовольнити передусім інтереси старшинської верхівки та української покозаченої шляхти. Внутрішня політика І. Виговського ігнорувала інтереси селянства й міщан, рядового козацтва, запорожців: гетьман спробував відновити шляхетське землеволодіння на Лівобережжі, поширив на козацтво практику оренд і збільшення поборів, змістив кошового на Січі.
Щедрі дарунки земельних наділів і привілеїв можновладцям спричинили невдоволення незаможного козацтва й селянства. Загальне незадоволення такими діями влади з березня 1658 р. переросло у масовий рух суспільних низів, що набув виразних рис анархії і громадянської війни. Десятки тисяч селян, міщан, козацької сіроми громили й грабували маєтки шляхти й старшини, вбивали їх власників, орендарів, урядовців, а сам гетьман був “у всіх у ненависті”. Зростанням внутрішнього напруження скористалися полтавський полковник Мартин Пушкар, який сам прагнув гетьманської булави, та запорозький отаман Яків Барабаш.
Заклики гетьмана покласти край громадянській війні не діяли, тож Виговський мусив ужити рішучих заходів. Не маючи опори в українському суспільстві, І.Виговський заручився підтримкою Криму і звернувся до московського царя з проханням до тих бунтівників і свавільників приборкати”. У травні 1658 р. гетьманське військо розбило під Полтавою загони заколотників. Пушкар загинув у бою, а Барабаша взяли в полон і стратили.
1. да
2. нет
3. да
4. нет
5. да
6. да
7. да
8. нет, он их просто давил, как тоталитарную секту, что, в принципе, правильно
9. да
Объяснение: