В основі культури епохи Відродження (XIV — XVII ст.) лежить принцип гуманізму, утвердження гідності і краси реальної людини, її розуму та волі, її творчих сил. Гуманістична культура Відродження носила світський характер. Жагуча спрага пізнання реального світу і захоплення ним сприяли піднесенню науки і привели до відображення в мистецтві найрізноманітніших сторін дійсності і передали величний пафос багатьом творінням художників.
Важливу роль для становлення мистецтва Відродження мало нове розуміння античної спадщини. Вплив античності найсильніше позначився на формуванні культури Відродження в Італії, де збереглося безліч пам'ятників давньоримського та давньогрецького мистецтва.
Объяснение:
В книжные магазины Санкт-Петербурга 10 декабря 1775 года поступила в продажу первая марийская грамматика «Сочинения, принадлежащие к грамматике черемисского языка». Книга была составлена казанским архиепископом Вениамином Пуцек-Григоровичем. В этом труде были использованы различные диалекты лугово-марийского языка, а также некоторое количество горно-марийских слов. Официально отсчет истории марийской письменности ныне ведется именно от даты выхода этого издания. Тем не менее, еще в 1769 году в сборнике Казанской семинарии, посвященном Екатерине II, было опубликовано стихотворение на горно-марийском языке «Тынь мямнамъ моцъ».