Після смерті Юлія Цезаря в Римі тривали війни за розширення римських володінь та боротьба за владу. У 27 р. до н. е. родич Цезаря Октавіан установив одноосібне правління у володіннях Риму — період республіканського правління в державі завершився. Римський сенат, слухняно приймаючи пропозиції Октавіана, присвоїв йому ім’я «Август» (священний, звеличений божеством). В історії Риму розпочався період імперії. Октавіана, який став першим римським імператором, називали Цезарем Августом («сином божественного»). Як імператор Октавіан Август зосередив у своїх руках повноваження всіх органів колишньої римської республіки. Така форма правління, коли зберігалися республіканські установи, але влада належала одній людині, дістала назву принципата (у перекладі з латинської — керівна роль, імператорська влада).
Маючи повну монархічну владу, Август увесь час наголошував, що він тільки перший серед рівних. Тому він не дозволяв споруджувати храми й виготовляти статуї на свою честь. Зовні Август тримався скромно, одяг носив тільки домашнього виготовлення, витканий дружиною й дочкою.
Усе життя імператор боявся змов. На засідання сенату він з'являвся в панцирі та з мечем під одягом. Сенатори підходили до нього по одному, кожного обшукували. Октавіана охороняла особиста гвардія — преторіанці.
Речь Александра II на Госсовете сообщает нам следующее. 1.Процесс освобождения крестьян затягивался, и царь говорит об этом прямо.И действительно, с момента создания Секретного комитета в январе 1857г уже 4 года. 2.В1858 г. Секретный комитет по устройству быта помещичьих крестьян переименовали в Главный.Помещики посылали в него свои мнениия о том,как освободить крестьян,и очень хотели освободить без земли вообще.Крестьяне узнав об этом бунтовали.Наконец, правительство решило освободить крестьян с землей. Об этом слова царя о дальнейшем промедлении,пагубном для государства. 3.Становится ясно,что царь обеспокоен возможным усилением крестьянских выступлений не только как очагом социальной напряженности,но и как причиной срыва полевых работ .Это грозило проблемами в экономике.Поэтому в выступлении звучат слова о первой половине февраля. 4.Крепостное право тормозило социально -экономическое развитие страны.Царь это понимает, отсюда его слова о разрешении крестьянского вопроса как о залоге в будущем силы и могущества России. 5.Царь стремится к социальному миру в стране, именно поэтому он подчеркивает необходимость реального улучшения быта крестьян. 6.В отечественной истории существует мнение, что крепостное право могло сохраняться еще довольно долго и его отмена во многом заслуга самого царя. Это подчеркивает тон речи.Царь многократно произносит я, моя воля,мое решение.
Речь Александра II на Госсовете сообщает нам следующее. 1.Процесс освобождения крестьян затягивался, и царь говорит об этом прямо.И действительно, с момента создания Секретного комитета в январе 1857г уже 4 года. 2.В1858 г. Секретный комитет по устройству быта помещичьих крестьян переименовали в Главный.Помещики посылали в него свои мнениия о том,как освободить крестьян,и очень хотели освободить без земли вообще.Крестьяне узнав об этом бунтовали.Наконец, правительство решило освободить крестьян с землей. Об этом слова царя о дальнейшем промедлении,пагубном для государства. 3.Становится ясно,что царь обеспокоен возможным усилением крестьянских выступлений не только как очагом социальной напряженности,но и как причиной срыва полевых работ .Это грозило проблемами в экономике.Поэтому в выступлении звучат слова о первой половине февраля. 4.Крепостное право тормозило социально -экономическое развитие страны.Царь это понимает, отсюда его слова о разрешении крестьянского вопроса как о залоге в будущем силы и могущества России. 5.Царь стремится к социальному миру в стране, именно поэтому он подчеркивает необходимость реального улучшения быта крестьян. 6.В отечественной истории существует мнение, что крепостное право могло сохраняться еще довольно долго и его отмена во многом заслуга самого царя. Это подчеркивает тон речи.Царь многократно произносит я, моя воля,мое решение.
Після смерті Юлія Цезаря в Римі тривали війни за розширення римських володінь та боротьба за владу. У 27 р. до н. е. родич Цезаря Октавіан установив одноосібне правління у володіннях Риму — період республіканського правління в державі завершився. Римський сенат, слухняно приймаючи пропозиції Октавіана, присвоїв йому ім’я «Август» (священний, звеличений божеством). В історії Риму розпочався період імперії. Октавіана, який став першим римським імператором, називали Цезарем Августом («сином божественного»). Як імператор Октавіан Август зосередив у своїх руках повноваження всіх органів колишньої римської республіки. Така форма правління, коли зберігалися республіканські установи, але влада належала одній людині, дістала назву принципата (у перекладі з латинської — керівна роль, імператорська влада).
Маючи повну монархічну владу, Август увесь час наголошував, що він тільки перший серед рівних. Тому він не дозволяв споруджувати храми й виготовляти статуї на свою честь. Зовні Август тримався скромно, одяг носив тільки домашнього виготовлення, витканий дружиною й дочкою.
Усе життя імператор боявся змов. На засідання сенату він з'являвся в панцирі та з мечем під одягом. Сенатори підходили до нього по одному, кожного обшукували. Октавіана охороняла особиста гвардія — преторіанці.