Чему колонизация Урала, Сибири и Дальнего Востока в XVIII в.?
1. постепенной ликвидации крепостного права в России
2. превращению России в крупнейшую колониальную державу
3. открытию и освоению месторождений полезных ископаемых
4. ослаблению обороно Российского государства
Могущество Российской империи создавалось за счёт:
1. эксплуатации народов, которые вошли в состав России
2. за счёт мобилизации средств и ресурсов на основной территории
3. эксплуатации колоний
Чему принятие рядом племен Казахстана российского подданства?
1 обострению отношений с Турцией
2 постепенной ликвидации крепостного права
3 началу развития земледелия в казахских степях
4 превращению России в крупнейшую колониальную державу
В результате чего изменился национальный состав Российской империи в XVIII в.?
1 присоединения новых территорий
2 рас православия
массового отъезда русского населения в Северную Америку
3 снижения рождаемости
Как называлось переносное жилище из войлока у народов Средней Азии и Сибири?
1 вигвам
2 юрта
3 иглу
4 шалаш
Целью национальной политики в России было:
1 обеспечить мир и спокойствие на своей территории
2 рас по всей территории единую систему управления
3 сменить форму правления в государстве
Для чего в Россию привлекались иностранные колонисты?
1 для заселения малоосвоенных земель
2 для новых налогов
3 для получения иностранного капитала
Рост населения Сибири связан с
1 развитием торговли по Великому шелковому пути
2 усилением колонизации Сибири
3 открытием месторождений газа и нефти
4 ростом преступности
При каком императоре Россия была провозглашена империей?
1 Пётр I
2 Екатерина II
3 Анна Иоанновна
Какой налог платили народы Сибири Российскому государству?
1 подушную подать
2 оброк
3 ясак
ответ:1
Объяснение:
Гетьма́нщина або Ві́йсько Запоро́зьке — українська козацька держава на території Наддніпрянщини, Сіверщини, Полісся та Східного Поділля. Веде свій початок від найбільшого козацького повстання в Речі Посполитій — Хмельниччини. Головою виступав виборний гетьман. З 1654 перебувала під протекторатом московського царя. Протягом другої половини XVII — початку XVIII століття, під час громадянської війни — часу розколу та правління окремими територіями різних гетьманів, останні, в боротьбі за єдиновладдя, визнавали верховенство Московського царства, Речі Посполитої та Османської імперії.
У 1667 за Андрусівським миром розділена по Дніпру на Правобережну і Лівобережну Україну. Після остаточного скасування в Речі Посполитій козацького устрою на Правобережжі 1699 року, продовжила існування лише на теренах Лівобережжя. Виконувала роль заслону для Московського царства від її військових супротивників. 1709 року, під час Великої північної війни, невдало намагалася перейти під протекторат Шведської імперії. Протягом 18 століття поступово втратила політичну і економічну автономію. 1764 року наказом імператриці Катерини ІІ інститут гетьмана було скасовано, а ще через рік Гетьманщину реформовано в Малоросійську губернію.
Оскільки з середини XIV й до 1780-х саме городові козаки були найчисленнішою групою служилого стану Гетьманщини, її також іноді згадують як Військо запорозьке Городове.
Значение Української козацької держави
Народження з Запорізької Січі Гетьманської держави було логічним продовженням формування нації і державності. Виняткову роль в цьому відіграв гетьман Богдан Хмельницький. При ньому держава набула всіх ознак республіканського демократичного устрою.
В цей час в Україні сформувалась нова верства населення — шляхта. В межах Гетьманщини саме шляхта і забезпечувала тяглість в існуванні українського політичного етносу з XTV по XIX ст. Шляхта, а не якийсь інший стан, пережила і сприйняла все краще від попередніх поколінь. Шляхта стала соціальним ідеалом нової української еліти Гетьманщини, яка досягла зрештою російського дворянського звання. Ця концепція грунтовно досліджена в монографії Н.Яковенко "Українська шляхта з кінця XIV до середини XVII ст. (Волинь і Центральна Україна)".— Київ, 1994.