У середні віки життя людини як і за античної доби продовжувало залишатися залежним від природно-кліматичних умов. Саме вони визначали б життя, заняття і навіть характер людини.
У ранньому середньовіччі (V-Х ст.), коли клімат порівняно з античними часами став більш вологим і теплим, більша частина Європи була вкрита лісами. Навіть в Італії та Іспанії, де за античних часів було розорено багато земель, лісів було більше ніж полів. Серед цього лісового моря були розкидані невеликі поселення, до яких прилягали клаптики землі, що оброблялися для вирощування городини, бобових та зернових культур.
У період раннього середньовіччя були в основному втрачені традиції землеробства античних часів, тому господарства селянина як правило орієнтувалося на освоєння лісових ресурсів. Ліс у ті часи був основним джерелом життя і доходів. Туди виганялися пастися череди худоби. Там, особливо в дубових лісах, восени набирали жиру свині, відгодовуючись на жолудях. Завдяки цьому селянин отримував на зиму гарантований запас м`ясної їжі. У лісі заготовлювалися дрова для опалення і виготовлялося деревне вугілля, важливий компонент для виробництва залізних знарядь праці і зброї. Ліс давав і будівельні матеріали, бо камінь у ті часи для будівництва був рідкістю. Крім того ліс був місцем для збирання всіляких плодів і ягід, які вносили розмаїття у убогу їжу людини середньовіччя. Особливо важливим для тих часів був мед диких бджіл, враховуючи ту обставину, що цукру тривалий час не знали. У лісі збиралися всілякі смолисті речовини для виготовлення факелів і світильників. Також заготовлювалися кора дуба, без якої не можливо було б вичиняти шкури тварин. Попіл спалених кущів підліску використовували для відбілювання або фарбування тканин. Крім того у лісі і на галявинах збирали лікарські рослини – єдині лікарські засоби тих часів.
Дата28 сентября 480 до н. э.Местопролив у острова Саламин в Эгейском мореИтогпобеда грековПротивники
полисы Древней Греции
Персидская империя
Командующие
Фемистокл (Афины)
Еврибиад (Спарта)
Ксеркс I
Силы сторон
300—400 кораблей
500—800 (1000—1207 кораблей)
Потери
40 кораблей
200 кораблей[
. Медиафайлы на Викискладе
Саламинское сражение — морское сражение между греческим и персидским флотами в ходе Греко-персидских войн, произошедшее в 480 г. до н. э. близ острова Саламин в Сароническом заливе Эгейского моря неподалёку от Афин
Фрагмент поэмы лорда Байрона «Дон Жуан»
()
На гребни саламинских скал
Владыка сумрачно глядел,
И корабли свои считал,
И войску строиться велел;
Но солнце село, день угас, —
И славы Ксеркса пробил час!это писать не обезательно просто отрывок из произведение про этот бой
Основным дошедшим до сегодняшнего времени источником, описывающим морской бой при Саламине, является VIII книга «Истории» Геродота. Независимо от Геродота событие описал живший при дворе персидского царя Артаксеркса II Ктесий из Книда в своём произведении «Персидская история»[15]. Исторический интерес также представляет трагедия «Персы» древнегреческого драматурга и участника сражения Эсхила. В ней непосредственный свидетель битвы при Саламине описал свои ощущения от гибели персидского флота[16].
Битве при Саламине и другим событиям греко-персидских войн уделяли значительное внимание жившие намного позже античные историки Диодор[17], Плутарх и Корнелий Непот[18].