Мистецтво скульптури вибирає своїм об'єктом переважно людину, іноді – тварину (тоді виникає анімалістичний жанр) і значно рідше – натюрморт чи пейзаж. Виходячи з цього виділяють два основних роди скульптурного мистецтва.
Кругла скульптура – це тривимірний об'ємний витвір, що зумовлює необхідність дотримання реальних пропорцій зображуваного і містить такі різновиди: статую, групу статуй, бюст тощо. Кругла скульптура передбачає огляд з різних кутів зору.
Рельєф – рід скульптурного мистецтва, що розташовує об'ємне зображення (групи людей, пейзаж) на лінії, перпендикулярній до площини. У свою чергу, рельєф поділяють на барельєф – плескате зображення, що ледве виступає над площиною, та горельєф – скульптурне зображення, яке на половину свого об'єму знаходиться над поверхнею. Існує ще один варіант рельєфу, що зустрічається досить рідко, – так званий заглиблений рельєф, коли зображення залишається на рівні площини, а вирубуються тільки його зовнішні контури. Рельєфні зображення використовують при художньому оформленні стін будівель і постаментів пам'ятників.
За своїм змістом та функціями скульптура поділяється на монументальну – пам'ятники, статуї, рельєфи, що безпосередньо пов’язані з архітектурою і пейзажним середовищем; станкову, яка має камерний характер і представлена жанром портрета; декоративну, що виконує функцію художнього оформлення будівель, парків, вулиць, майданів міст.
Під час створення скульптурного образу необхідно враховувати матеріал і техніку виконання, освітлення, яке підкреслювало б пластичні якості скульптури, а також ритмічну композицію твору, що може бути статичною і динамічною. Отже, скульптору слід дотримуватися всіх цих моментів для досягнення художньої виразності та емоційної насиченості свого творіння.
Сприйняття скульптурного образу відбувається завдяки коловому огляду. Зміна ракурсів, позиції огляду відкривають в об'ємному зображенні різні його грані.
Скульптура – один з найдавніших видів мистецтва, що бере свій початок з глибини століть. Розвиток скульптурного мистецтва пов'язаний з культурами Стародавніх Єгипту, Ассирії та Вавилону. Митці цих держав володіли обома скульптурними родами і як матеріал в основному використовували вапняк, після чого скульптурне зображення розмальовували різнобарвними фарбами.
В статье освещается проблема зарождения казахской нации, этапы ее становления, а также пути познания сущности казахской нации. Особенностью исследования является рассмотрение процесса этногенеза с точки зрения сложного противоречивого процесса, который зависит, прежде всего, от природных условий, затем хозяйственных, экономических, политических, культурно-исторических, психологических факторов.
Эти явления пока не достаточно изучены в трудах казахстанских ученых. Вместе с тем, в статье уделено внимание и дискуссионным вопросам.
СОРИ МНЕ НУЖНЫ БАЛЛЫ СОРРИ
СОРИ МНЕ НУЖНЫ БАЛЛЫ СОРРИ
СОРИ МНЕ НУЖНЫ БАЛЛЫ СОРРИ
СОРИ МНЕ НУЖНЫ БАЛЛЫ СОРРИ
СОРИ МНЕ НУЖНЫ БАЛЛЫ СОРРИ
СОРИ МНЕ НУЖНЫ БАЛЛЫ СОРРИ
СОРИ МНЕ НУЖНЫ БАЛЛЫ СОРРИ
СОРИ МНЕ НУЖНЫ БАЛЛЫ СОРРИ
СОРИ МНЕ НУЖНЫ БАЛЛЫ СОРРИ
СОРИ МНЕ НУЖНЫ БАЛЛЫ СОРРИ
СОРИ МНЕ НУЖНЫ БАЛЛЫ СОРРИ
СОРИ МНЕ НУЖНЫ БАЛЛЫ СОРРИ
СОРИ МНЕ НУЖНЫ БАЛЛЫ СОРРИ
СОРИ МНЕ НУЖНЫ БАЛЛЫ СОРРИ
СОРИ МНЕ НУЖНЫ БАЛЛЫ СОРРИ
СОРИ МНЕ НУЖНЫ БАЛЛЫ СОРРИ