1147
1 грудня 1147 року Папа римський Євген III видав буллу «Quantum praedecessores», якою закликав до Другого хрестового походу в Святу землю.
1223
Битва на Калці — відбулась 31 травня 1223 між русько-половецькими силами під керівництвом галицького князя Мстислава Мстиславича Удатного та київського князя Мстислава Романовича Старого
1203
1 серпня 1209 року війська хрестоносців на чолі з Симоном де Монфором почали облогу міста Каркассон в Лангедоці, яке капітулювало через два тижні.
1263
14 листопада 1263 року по смерті великого князя київського і володимирського Олександра Ярославовича Невського московський уділ за його заповітом відійшов до молодшого сина Данила.
1240
12 червня 1240 року в Парижі розпочався диспут між ченцем-францисканцем Ніколя Доніном і паризькими равинами щодо єретичної сутності Талмуда, за підсумками якого рішенням судової колегії було спалено понад 10 тисяч єврейських релігійних рукописів.
1242
5 квітня 1242 року відбулася битва на Чудському озері між об'єднаним новгородсько-суздальським військом на чолі з князем Олександром Ярославичем та військом Тевтонського орденудальше я несмогла
Объяснение: Дальше я несмогла .
Це була перша особливість непу в Україні. Другою особливістю було те, що продподаток мали розпочати стягувати з урожаю 1921 p., тобто з осені, а поки що діяв попередній закон щодо продрозклад ки з урожаю 1920 p., лише зменшений на 20 %. Третя особливість була в тому, що стягування продподатку з урожаю 1921 р. здійснювалась уже звичними методами продрозкладки.
Накопичення надлишків сільськогосподарських продуктів у селян призвело до виникнення проблеми їх реалізації. Тому логічним став другий крок непу — введення вільної приватної торгівлі, причому не тільки сільськогосподарськими товарами, а й промисловими. За рахунок торгівлі та обміну передбачалося додатково отримати ще 160 млн пудів і довести плановий мінімум, необхідний для споживання, до 400 млн пудів. З введенням вільної торгівлі змінилися розподільчі відносини — картки замінив ринок.
Наступним кроком непу стала часткова денаціоналізація промисловості, розширення можливостей для створення приватних та функціонування орендних підприємств. У руках держави залишились великі підприємства, значна частина дрібних передавалась у приватну власність або в оренду. В Україні з 1921 р. було здано в оренду 5200 дрібних підприємств харчової, шкіряної та інших галузей промисловості. Приватний капітал контролював у перші роки непу 75 % роздрібного товарообігу.
Розширення можливостей для функціонування приватного капіталу, оренди вимагало ліквідації ще одного постулату «воєнного комунізму» — заборони наймати робітників і примусової обов'язкової праці. Зростання промисловості, торгівлі, сільського господарства потребувало робочих рук і встановлення нового типу виробничих відносин (порівняно з попереднім періодом) між власником і робітниками. Керівництво більшовицької партії змушене було дещо приглушити своє гасло про експлуатацію людини людиною, і хоча з деякими обмеженнями та застереженнями (наприклад, на селі можна було наймати робітників, якщо Члени сім'ї також працюють разом з ними), найману працю було дозволено.
Значне розширення обсягів торгівлі та виробництва вимагало введення загального еквіваленту, який би регулював відносини між виробниками та споживачами. Прямий товарообмін У масштабах країни був нереальним і недосконалим. Потрібна була реформа фінансової системи, введення правильного грошового обігу й функціонування банківської системи. У листопаді 1922 р. почався випуск банкнот, названих червінцями, причому кожний з них дорівнював 10 золотим карбованцям.
Объяснение:
Древняя Греция представляла собой страну классического рабства. Закономерности рабовладельческого общества, присущие всем другим странам древнего мира, выражены были в Греции ярче, определеннее, последовательнее. Государство здесь возникло в чистом виде без какого-либо насильственного влияния извне. За довольно короткий период (примерно с VIII по VI вв. до н. э. ) Греция преодолевает основные ступени развития государства: царский период, его падение, господство аристократии, борьба с нею демоса, тирания, как переходная ступень к демократии.
Демократия в Греции была наиболее развитой и лучшей формой государственного строя, установленной в этой стране до момента полного покорения Греции Риму. Особая заслуга в этом принадлежит Эфиальту и Периклу, которые своими реформами добились того, что сегодня в качестве главного достоинства Афинской демократии мы отмечаем ее непосредственный характер, поскольку верховный орган управления – Народное собрание – состояло из тех граждан, которые так или иначе влияли на ход политических дел, непосредственно участвовали в разрешении всех вопросов.
Древний Рим качественно отличался от Греции даже причинами образования государства. Наиболее научно-обоснованной теорией считается та, которая утверждает, что государство в Риме возникло из-за множественных факторов, но, прежде всего, это непосредственный итог борьбы плебеев с патрициями за уравнивание плебса в политических и гражданских правах с аристократами.
Необходимо сказать, что и установление в Римском государстве республики – это результат длительного процесса демократизации общественно-политического строя; то, за что всегда выступал городской и сельский плебс.
Хотелось бы заметить, что различия между Грецией и Римом основываются главным образом, на уровне менталитета. По словам Н. Кареева уже в древности понимали различие между национальным гением греков и римлян. Преобладающей чертой первых является творчество в сфере художества и поэзии, науки и философии, преобладающей чертой других – творчество в области государственного управления. «Словом, грек и римлянин – это антитезы идеализма и рационализма, стремления к истине и красоте и стремления к пользе и пригодности, теоретической мысли и практической деятельности, поэзии и прозы, религии, как миросозерцания, и религии, как государственного установления».
Греция родилась и умерла разделенной: у греков не было тех свойств характера, той практичности в поведении, которые позволили римлянам создать прочное государство и подчинить ему такую массу самых разнородных земель. Между греками никогда не было единодушия, даже в тот момент, когда Дарий и Ксеркс вторгаются в их страну. Не одному городу не удается установить прочно свою гегемонию над всеми греками, подобно тому, как Рим достиг этого над италийскими племенами.
Все эти черты сыграют не последнюю роль как в развитии, а затем и упадка демократии в Афинах, так и в процессе установления, а затем кризиса Республики и при превращении Рима в империю.
Подробнее - на -
Объяснение: