Положительные:
массовое производство снижению затрат, в результате производители начали создавать большее количество товаров за меньший промежуток времени.
рост экономики, последующие инвестиции. Начинают работать законы экономики: конкуренция заставляет повышать качество продуктов, снижается себестоимость и конечная цена продуктов, удовлетворяется возрастающий спрос потребителей.
повсеместное внедрение новых орудий труда облегчали сельскохозяйственный труд и увеличивали его производительность.
решение множества социальных проблем, таких как занятость населения, искоренение нищеты, доступность образования и здравоохранения.
рост населения в городах, урбанизация.
Отрицательные:
отрицательное воздействие на окружающую среду приносит с собой массу экологических проблем:
изменение климата, потерю природных ресурсов, загрязнение воды и воздуха, исчезновение некоторых видов животных и растений.
урбанизация - перераспределение населения, отток населения из сельскохозяйственных районов.
Мстисла́в Володи́мирович, в історіографії відомий також як Мстислав Великий[2] (у хрещенні — Федір; у західних джерелах відомий під іменем Гаральд[3][4][5]; 1 червня 1076 — 14 квітня 1132) — давньоруський князь із династії Рюриковичів. Великий князь Київський (1125—1132). Найстарший син Володимира Мономаха та його першої дружини Ґіти (дочки англійського короля Гарольда II Ґодвінсона), останній князь, що утримував єдність Київської держави. Засновник кам'яної церкви св. Федора в Києві (1129). Святий православної церкви. За його правління створене Мстиславове Євангеліє.
Объяснение:
1. Катерина ІІ видала указ про знищення ЗС, причиною цього рішення став страх, що козаки знову розпочнуть бунтувати і боротися за автономію своєї держави. Російське військо напало на Нову Січ і знищили її ознаменувавши таким чином кінець козацтва.
2. Чому національно-визвольний? Все просто, люди захотіли свободи, вони не хотіли працювати на панів, адже розуміли, що їх праця коштує набагато більше, ніж дає їм господар. Народ збунтувався. Вояки, яких потім почали називати гайдамаками, були проти закріпачення і інших економічних та політичних проблем. Ряди бунтівників поповнювалися новими людьми і прості представники свободи стали захисниками народу. Перша битва відбулася в 1768 р. під проводом М. Желізняка. Далі була Уманська різня та інші кровопролитні битви.