Рубеж 19-20 веков, это 1890-1910 примерно так. Ну там у нас началась первая мировая война, мы воевали с немцами, в России готовилась революционная ситуация, были различные агитации, забастовки, стачки, терроризм, убивали чиновников, покушались на чиновников, полицейских, Распутин примерно в то же время ярко проявил себя в жизни государства. Что можно сказать, полным ходом страну вели к смене царского строя и к гражданской войне, к переделу всех прежних устоев, привычек, традиций. Велась пропаганда против царского режима, печаталась газета "Искра", она выходила огромными тиражами. Русских обманули тогда, и если русские не очнутся, то ...неизвестно чем всё это кончится. Страну разделили на два лагеря, заставили воевать друг против друга, вырезали цвет нации, залили кровью, поставили водораздел из октябрьской революции 1917 года, и по ощущениям у нас как будто бы и нет истории, которая была до 1917 года, мы так мало знаем о той жизни, у нас всё очень сильно поменялось с тех пор; нас отделили от того, что было тогда, в царской России. А русские не поняли, что опасность! Что нельзя этого допустить, что надо беречь, беречь, так много ценного мы потеряли в той революции. С другой стороны коммунистический строй убрал такое сильное разделение, которое существовало между бедными и богатыми, и это несомненный плюс. Несомненно одно: историю надо знать, чтобы не повторять ошибок.
Объяснение:
Октавиан Август
Объяснение:
Древнеримский политический деятель, основатель Римской империи. 13 раз занимал должность консула, с 12 года до н. э. - великий понтифик, с 23 года до н. э. обладал полномочиями трибуна, во 2 году доЧитать дальше
Родился: 23 сентября 63 г. до н.э., Рим, Италия, Римская республика
Умер: 19 августа 14 г. (75 лет), Нола, Италия, Римская империя
В браке с: Ливия Друзилла, Клодия Пульхра, Скрибония
Дети: Марк Випсаний Агриппа Постум, Тиберий, Юлия Старшая, Луций Юлий Цезарь Випсаниан, Гай Юлий Цезарь Випсаниан, Друз Старший
(можеш дещо добавити чи забрати,але це оптимальна відповідь на питання)
Объяснение:
Отже, від року 1199 розпочато нову сторінку не лише в житті волинського князя – у пам’яті нащадків самодержця всієї Русі, а й в історії українських земель. Адже тим роком дослідники позначають народження Галицько-Волинської держави.
Столицею об’єднаного князівства Роман обрав Галич, вважаючи за найголовніше завдання подолати опір галицького боярства.
До планів Романа Мстиславича належало також поширення влади на решту українських земель.
Року 1202 відбулася його сутичка із київським князем Рюриком Ростиславичем, унаслідок якої останній зрікся київського столу.
Не маючи наміру самому княжити в Києві, Роман посадив там, за припущенням одних дослідників, близького собі Ігоря Ярославича, на думку інших – свого намісника.
Втім, справжнім володарем Київського та й підлеглого йому Переяславського князівства був галицько-волинський князь.
Ту його владу підтверджують численні походи проти половців, організовані для захисту Переяславщини та Київщини.
З-поміж причин, які кликали Романа до Галича, дослідники називають не тільки непевність князя у галицьких боярах.
Багато важила для Романа Мстиславича участь у європейських подіях. Так він брав активну участь у міжусобній боротьбі польських князів, а у 1205 р. був втягнутий, як припускають історики, у протистояння німецьких династій Гогенштауфенів і Вельфів.
Маючи зобов’язання щодо Гогенштауфенів, галицько-волинський володар пішов походом через Польщу до Саксонії.
Проте його просуванню перешкодили колишні союзники – польські князі Лешко Білий та Конрад. У бою під Завихостом на Віслі 19 червня 1205 р. Роман загинув.
Створення Галицько-Волинського князівства на чолі з «самодержцем усієї Русі» Романом Мстиславичем стало важливим етапом в історії української державності, адже на відміну від багатоетнічної Київської держави Галицько-Волинська ґрунтувалася на єдиній українській основі. Це дало підстави українським історикам назвати Романа «творцем першої національної Української держави», що як окремий політичний організм проіснувала до кінця 14 ст.