Если не ошибаюсь то идёт речь о Невской Битве.
Объяснение:
Здесь же... из полка Александра явилось шесть мужей храбрых.
Шестой, из слуг князя, именем Ратмир; этот бился пешим, и окружили его во множестве враги, и от многих ран он скончался.
Один, именем Гаврило Олексич, увидев [раненого] королевича, которого тащили под руки, напал на корабль, и въехав по доске до самого корабля, по которой восходили с королевичем на корабль; и побежали от него, а затем оборотились и сбросили его с конём с доски в воду; и Божьей милостью остался невредим и снова напал на них и бился с самим воеводой среди их войска.
Да, я думаю что относится т.к. здесь рассказывалось об одном из моментом его жизни.
1- 1418 дней и ночей
2-На фронт из Казахской ССР было мобилизовано более 1 миллиона 200 тысяч солдат, 12 стрелковых, 4 кавалерийские дивизии, 7 стрелковых бригад, около 50 отдельных полков и батальонов.Зачастую казахстанцы попадали на одни из самых опасных участков фронта. Подвиги воинов из Казахской ССР высоко оценил маршал Советского Союза Георгий Жуков.
3-памятники, название улиц, музеи Великой Отечественной войны, празднование дня Победы.
4-1 Асеев, Григорий Сафронович 1920—1944 с. Петропавловка (Кокчетавская область, Казахстан)
2 Афанасьев, Никифор Самсонович 1910—1980 с. Мухор-Тала (Заиграевский район Бурятии)
Илья Васильевич 1903—1980 улус Молоевский, Иркутская губерния (Усть-Ордынский Бурятский округ)
4 Баннов, Павел Илларионович 1917—1959 с. Новодесятниково (Кяхтинский район Бурятии)
5 Борсоев, Владимир Бузинаевич 1906—1945 улус Холбот, Иркутская губерния (Усть-Ордынский Бурятский округ)
6 Быстрых, Борис Степанович 1916—1943 г. Мысовск (г. Бабушкин, Кабанский район Бурятии)
5-Госуда́рственный комите́т СССР, госуда́рственный комите́т Сове́та Мини́стров СССР[1] (аббр. разг. госкомитет) — центральный орган государственного управления в СССР, осуществлявший межотраслевое управление. Наряду с союзными министерствами и агентствами госкомитеты осуществляли свою деятельность в рамках правительства СССР.
6-8 мая 1945 года в предместье Берлина Карлсхорсте в 22 часа 43 минуты по центрально-европейскому времени (9 мая в 0:43 по московскому времени) был подписан окончательный Акт о безоговорочной капитуляции фашистской Германии и ее вооруженных сил.
7-"Все для фронта, все для Победы!" - таков был девиз для миллионов граждан Советского Союза на протяжении всей кровопролитной войны. Значительный вклад в борьбе с нацистской Германией внесли и казахстанцы. В годы войны страна обеспечивала фронт продуктами питания, металлами - медью, свинцом, углем и нефтью.
8-Улицам Октябрьского района города Улан-Удэ присвоены имена Героев Советского Союза: Базара Ринчиновича Ринчино, Петра Тимофеевича Харитонова, Василия Харинаевича Хантаева, Жамбыла Ешеевича Тулаева, Гармажапа Аюровича Гармаева, Осипа Андреевича Денисова.
Имена Героев Советского Союза Владимира Бузинаевича Борсоева, Григория Сафроновича Асеева, Дармы Жанаевича Жанаева, Константина Владимировича Оцимика, полного кавалера ордена Славы Петра Капитоновича Радикальцева присвоены улицам Советского района.
Имена Героев Советского Союза — Николая Якимовича Клыпина, Ивана Матвеевича Чертенкова, Прокопия Федоровича Сенчихина, Дорофея Тимофеевича Левченко, Изота Антоновича Вакарина, Юрия Александровича Гарнаева, Ильи Васильевича Балдынова, Виктора Николаевича Яшина — присвоены улицам Железнодорожного района г. Улан-Удэ. Имя Героя Советского Союза Сергея Николаевича Орешкова носит поселок и парк культуры ЛВРЗ.
10-Московская битва — отражение советскими войсками немецкого наступления (имевшего кодовое название «Тайфун») на Москву зимой (5-6 декабря) 1941 года.
Операция «Тайфун» (1989) — последняя операция Советской Армии в ходе Афганской войны.
Відповідь:
Вранці 7 грудня 1941 року ударне з'єднання японського імператорського флоту під командуванням віце-адмірала Наґумо Тюїті завдало авіаційних ударів по військових аеродромах на острові Оаху і по кораблях ВМФ США, що стояли на якорі в гавані Перл-Харбор. Нейтралізація тихоокеанського флоту США на 6 місяців дозволила Японії захопити більшу частину Південно-Східної Азії, включаючи Гонконг, Бірму, Голландську Ост-Індію, Сінгапур та Філіппіни.
Пояснення:
Після падіння Франції у 1940 році, Японія розпочала захоплення Французького Індокитаю, що змусило США припинити експорт в Японію літаків, авіаційного бензину і металообробної техніки, а після вторгнення в Голландську Ост-Індію (нині — Індонезія) влітку 1941 року — і нафти. Це вкрай загострило стосунки між Японією і США і останні в ультмативній формі зажадали від Японії припинити агресію в Китаї, ліквідувати маріонеткову державу Маньчжоу-го і відмовитись від усіх завоювань у Східній Азії.
Агресивна позиція США базувалась на переконаності, що Японія планує напад на СРСР і не готова до повномасштабної війни проти Британії чи США на Тихому океані. Помилкою американських стратегів також була впевненість, що під потенційною загрозою знаходиться авіабаза на Філіппінах, яка розташована в стратегічному для японців регіоні. Однак, ще з початку 1941 року під командуванням адмірала Ісороку Ямамото почалась підготовка до нападу на американську авіабазу в Перл Харборі (Гавайські острови), де розташовувався потужний Тихоокеанський флот США і становив загрозу потенційного флангового удару.
26 листопада 1941 року ударне з'єднання японського імператорського флоту під командуванням віце-адмірала Тюїті Нагумо вирушило з бази на Курильських островах в напрямку Перл Харбора у складі 14 найсучасніших кораблів і шести авіаносців з 411 літаком на борту, які супроводжували 20 підводних кораблів. Незважаючи на численні розвідувальні дані про підготовку до нападу ніяких додаткових заходів для захисту авіабази на Гаваях здійснено не було і вранці 7 грудня 1941 року японська палубна авіація та японські карликові підводні човни завдали удару по американській військово-морській та повітряній базах, розташованих в околицях Перл-Харбора на острові Оаху (Гавайські острови).
Двома хвилями атак японцями було потоплено 4 лінкори, 2 есмінці, 1 мінний загороджувач та 188 літаків; ще 4 лінкори, 3 легких крейсери, 1 есмінець і 159 літаків отримали значні пошкодження. 2403 американця було вбито і 1178 поранено. Із 32 батарей берегової оборони тільки 8 відкрили вогонь по агресору і японці втратили лише 29 літаків і 64 людини (55 льотчиків та 9 підводників); ще один японець попав у полон.
Успіх нападу на Перл Харбор перевершив сподівання керівництва Японії — він на півроку нейтралізував тихоокеанський флот США і дав можливість захопити більшу частину Південно-Східної Азії, включаючи Гонконг, Бірму, Голландську Ост-Індію, Сінгапур та Філіппіни. Для США Перл Харбор став повною несподіванкою і приводом до вступу в Другу Світову війну — 8 грудня вони оголосили війну Японії, у відповідь на що 11 грудня їм війну оголосили Німеччина та Італія.