Давньогрецька філософія традиційно в українській історії філософії розглядається як одна з двох гілок античної філософії. При такому поділі часові рамки давньогрецької філософії охоплюють період від 6 століття до н. е. до приблизно 6 століття після народження Ісуса Христа. У вужчому сенсі термін «давньогрецька філософія» охоплює час від зародження до елліністичної філософії.
Філософія зародилась у Стародавній Греції близько 6 століття до н. е., як новий раціоналістичний б бачення світу на противагу міфологічному світогляду попередніх століть. У своєму становленні вона спиралася на старогрецьку міфологію у давньогрецьке мистецтво та поезію та на ті фізичні, математичні, астрономічні знання, які вже були накопичені попередніми цивілізаціями Середземномор'я.
Особливістю філософії Стародавньої Греції була схильність до космології, тобто до пояснення природи речей. Цим вона відрізняється від філософій Стародавньої Індії та Стародавнього Китаю, які почали складатися приблизно одночасно, в період, що одержав назву осьової доби. Індійська філософія бачила головну проблему в особистому вдосконаленні людини на шляху до просвітлення, тоді як китайську в основному цікавили питання управління державою. У давньогрецькій філософії психологія та етика обґрунтовувалися космологією.
Завдяки своєму ухилу до космології давньогрецька філософія містила в собі зачатки природознавства, яке виділилося з філософії набагато пізніше. Давньогрецька філософія має фундаментальне значення для всієї західної філософії.
вот всё правильно
Объяснение:
нету
Уже начиная с XII века, в Москве жили не только славяне. Первыми иностранными поселенцами там были греки.
В основном это были переводчики, священники и иконописцы. Среди них был и известный мастер Феофан Грек, который расписывал соборы Московского Кремля.
С пятнадцатого века в Москву начали съезжаться и венецианцы. Среди купцов и торговцев, которые приезжали в Москву, было много немцев, а также латышей и эстонцев. В столице оседали выходцы из стран Европы и Азии.
Притоку нового населения и активная внешняя политика московских князей, которая привела к расширению территории княжества.
В ходе урока вы узнаете: об изменениях в порядке владения землёй в Московском княжестве, о развитии ремесла и торговли, московском князе Василии I, междоусобной войне второй четверти пятнадцатого века.
Причиной изменения в порядке владения землёй в Московском княжестве стало расширение его территории.
Это привело к увеличению количества тех людей, которые владели землёй.
В связи с этим в княжестве сложилось два вида землевладения.
Первый вид – вотчины. Это крупные наследственные земельные владения.
Крупными вотчинниками были бояре. Они были заинтересованы в расширении своих владений.
Объяснение: