Ві́кінги (від давньоскан. vikingr, «пірат»[1]) — у VIII—XI століттях воїни-мореплавці зі Скандинавії[1]. Справили значний вплив на хід європейської історії[1]. Займалися розбоєм і торгівлею в Європі, Західній Азії та Північній Африці. Протягом IX—XI століть колонізували значні регіони Європи[1]: Східну Англію, Нормандію, Ісландію, Фарерські та Шетландські острови, Сицилію, Русь тощо. Складалися, переважно, з данців, норвежців і шведів[1]. Первісно сповідували скандинавське язичництво[1]; протягом Х—ХІ століть навернулися до християнства. Через тогочасне перенаселення Скандинавії й відносну беззахисність сусідів здійснювали часті грабіжницькі рейди[1]. На морі й річках використовували довгі вітрильні човни дракари[1]. Нападали і плюндрували міста і поселення, розташовані в прибережній зоні[1]. Очолювалися ватажками-землевласниками або головами родів[1]. У вільний від походів час займалися землеробством[1] і торгівлею. Розвинули Дніпровський і Волзький торгові шляхи. Першими з європейців середньовіччя досягли Гренландії і Північної Америки[1]. Епос вікінгів зберігся у сагах. Період їхньої експансії у 793—1066 роках називають в історіографії епохою вікінгів. Також — нормани, дани, варанги, варяги.
❣️
В период XVII-XVIII веков Османская империя переживала упадок своего могущества как в экономической, так и политической сферах. Вовлекшись в войны с европейскими странами за власть на территории арабских стран, турки исчерпали ресурсы и расслабились, довольствуясь господством по оба берега Средиземного моря. Как раз в это время стремительно развивались морские торговые пути, поэтому Европа вела импорт и экспорт, обходя Османскую империю. Данный фактор очень сильно подорвал экономику государства, что еще сильнее ослабило его. Это не осталось незамеченным соседями. Австрия отобрала земли дунайских и балканских провинций, а Россия – Северного Причерноморья.
Еще одним упущением было установление русских властей в качестве защитников православных на территории Балканского полуострова. Послы России фактически не подчинялись султану, и работали по своему уставу в ущерб Османскому государству.
Окончательно оказавшись в растерянности, турки просили у англичан и французов в ведении морских дел, что в свою очередь привело к укреплению позиций последний на османских территориях.
Таким образом, к концу XVIII века Османская империя пришла к полному провалу. И только султан Селим III, пришедший к власти в 1789 году, провел серию реформ, которые позволили просуществовать государству вплоть до начала ХХ века.
ответ:1) Объединение греков
2)Применение греками материальных орудий
3) Наличие мощного флота
Объяснение: