По-перше, вона була логічним й історичним продовженням греко-римської античності.
По-друге, Візантія репрезентувала протягом усього існування своєрідний синтез західних і східних духовних начал.
По-третє, мала великий, інколи вирішальний вплив на цивілізації Південної і Східної Європи (візантійський вплив на формування і розвиток культури Греції, Сербії, Македонії, Чорногорії, Боснії, Албанії, Болгарії, Румунії, Білорусі, України, Росії, Грузії, Вірменії незаперечний).
По-четверте, Візантія – це осібний і самоцінний тип культури, незважаючи на пережитий нею вплив з боку сирійців, арабів, коптів, маврів, германців, слов’ян, персів, тюрків, вірмен, грузинів і т. д., що пояснюється багатонаціональним характером візантійської держави.
2) Причины победы 2-го ополчения следующие: был организован сбор денежных средств на нужды ополчения, эти средства собирали честные и знаомые с финансовым делом люди, взяточники подвергались немедленной смертной казни; была сделана ставка на русский национализм, всякое иностранное влияние уничтожалось на корню; был избран талантливый военный руководитель - князь Пожарский; всё ополчение было проникнуто преданностью к Православной Вере.