Внутрішньополітична боротьба в латиноамериканських країнах напередодні й під час Другої світової війни. Створення Організації Американських Держав. Демократичні революції у Гватемалі й Болівії
Внутрішньополітична боротьба в латиноамериканських країнах напередодні й під час Другої світової війни
З середини 30-х рр. XX ст. Л. А. стала об'єктом посиленої уваги і підривної діяльності держав "Осі", котрі, готуючись до світової війни, закупали в регіоні сільськогосподарські продукти і стратегічну сировину, в першу чергу нафту, кольорові метали, селітру.
Німецький капітал активізувався в економіці Аргентини, Бразилії, Парагваю, Перу, Чилі, здійснюючи зростаючий вплив на політику правлячих кіл цих країн. Користуючись наявністю там значної кількості німецьких іммігрантів, Берлін насаджував у регіоні фашистські організації й сприяв поширенню нацистської ідеології. Військова верхівка "Третього рейху" до того ж розглядала Бразилію та Аргентину, чия армія була озброєна і навчена за німецьким зразком, у якості важливого плацдарму для поширення свого впливу на всю Л. А. Тенденції до фашизації політичного життя окреслилися в Домініканській Республіці та Нікарагуа.
Але в Л. А. на той час ще не було місцевого монополістичного капіталу, тому й не могло сформуватися власного фашизму. Чимало представників латиноамериканських еліт, які надихались прикладом Німеччини та Італії, намагалися запозичити їхню ідеологію та терористичні методи, проте не були за своєю природою власне фашистськими. На спротив фашистській загрозі піднялися широкі кола громадськості.
В Аргентині радикали, соціалісти та кілька дрібних демократичних партій, що перемогли в березні 1936 р. на виборах до палати депутатів Конгресу, створили єдиний парламентський блок під назвою "Народний фронт". І хоча він через півроку внаслідок нерішучості керівництва розпався, влада заборонила діяльність Національної фашистської партії і т. зв. Трудового фронту, що діяли серед аргентинців німецького походження.
Але найбільших успіхів рух "Народного фронту" добився в Чилі, де у відповідь на урядову розправу над страйкуючими залізничниками було створено блок соціалістів, радикалів, комуністів і профспілок. На президентських виборах 25 жовтня 1938 р. його кандидат Педро Агірре Серда здобув упевнену перемогу і сформував уряд "Народного фронту". Він значно розширив демократичні свободи і права трудящих, підвищив зарплату, знизив ціни на продукти харчування, удосконалив систему соціального забезпечення, частину пустошів передав безземельним селянам. Але у зв'язку з початком Другої світової війни та розбіжностями всередині урядового блоку "Народний фронт" у січні 1941 р. розпався.
Объяснение:
Два разных. Но Гай Юлий Цезарь завещал своему внучатому племяннику (или как-то так) Гаю Октавию Турину... свое имя (ага, римляне так делали), поэтому тот взял полное имя Гай Юлий Цезарь Октавиан Август.
хронология не точна:
Октавиан Август (27 г. до н. э. - 14)
Тиберий - 14-37
Калигула - 37-41
Клавдий - 41-53
Нерон - 54-68
Гальба - 68-69
Отон - 69-69
Вителлий - 69-69
Ве - 69-79
Тит - 79-81
Домициан - 81-96
Нерва - 96-98
Траян (98 -117)
Адриан (117 - 138)
Антонин Пий (138-161)
Марк Аврелий (161-180)
Коммод - 180-192
Пертинакс - 193-193
Дидий Юлиан - 193-193
Песценний Нигер - 193-194
Клодий Альбин - 196-197
Септимий Север - 193-211
Каракалла - 212-217
Гета - 211-212
Макрин - 217-218
Диадумениан - 218
Гелиогабал (Элагабал) (218 - 222)
Александр Север (222 - 235)
Максимин Фракиец - 235-238
Гордиан I (Африканский) - 238
Гордиан II - 238
Пупиен, Бальбин - 238
Гордиан III - 238-244
Филипп Араб - 244-249
Пакациан (248)
Деций Траян (249 - 251)
Гостилиан, Геренний Этруск (251)
Требониан Галл (251 - 253)
Эмилиан (253)
Валериан (253 - 260)
Галлиен (253 - 268)
Регалиан (260)
Макриан, Квиет (260 - 261)
В 261-268 гг. правили узурпаторы самопровозглашённой Галльской империи.
Клавдий II Готский - 268-270
Квинтилл - 270
Аврелиан (270 - 275)
Тацит - 275-276
Флориан - 276
Проб - 276-282
Кар - 282-283
Карин - 283-285
Нумериан - 283-284
Диоклетиан, Максимиан Геркулий, Караузий - 284-305, 285-305, 286/287-293
В 293 г. Диоклетиан провозгласил тетрархию.
Констанций I Хлор - 305-306
Галерий - 305-311
Флавий Север, Максенций - 306-307, 306-312
Лициний, Максимин Дайя - 308-324, 309-313
Валент I - 316-317
Мартиниан - 324
св. Константин I Великий - 307-337
Константин II - 337-340
Констант - 337-350
Констанций II - 337-361
Магненций - 350-353
Юлиан II Отступник - 360-363
Иовиан - 363-364
Валентиниан I - 364-375
Валент II - 364-378
Грациан, Валентиниан II, Магн Максим - 367-383, 375-392, 383-388
Евгений - 392-394
св. Феодосий I Великий - 378-395
Объяснение: