Право є результатом розвитку духовної культури кожного народу, одним з критеріїв цивілізації. Через право практично виражаються загальнолюдські інтереси та цінності, національна мораль, що є обов'язковими елементами суспільної культури
«Руська Правда» могла виникнути тільки на основі давнього звичаєвого права та на засадах християнської моралі. Так само й іслам є сукупністю не тільки релігійних норм і обрядів, а й культурних і моральних приписів, які мають обов'язкову юридичну силу для кожного мусульманина.
Європейська цивілізація базується на трьох засадах — грецькій філософії, єврейській релігії і римському праві. Багато хто вслід за Едмундом Берком міг би сказати: «Закони всіх держав Європи взяті з одного джерела». Ці засади зумовили всі майбутні етапи розвитку людства. Ренесанс, Реформація і Контрреформація, а також тництво, промисловий переворот і виникнення капіталізму були зарані визначені. Іншими словами, діяльність Мартіна Лютера, французьких енциклопедистів, Генрі Форда, Норберта Вінера повинна була неминуче реалізуватись в сутності європейської цивілізації.
Отже, підґрунтям розвитку правової культури в країнах Заходу стала традиція римського права, втіленням якої є вислів: »Dura lex, sed lex» (Закон суворий, але такий закон). Римські юристи розробили і вдосконалили право, пристосовуючи його до реальних потреб життя. Рівність усіх громадян перед законом не залежала від соціального статусу, майнового стану та від національних, расових ознак і віросповідання.
Ця традиція стала основою для законотворчої діяльності і розвитку правової культури західного суспільства. Вимагалося, щоб нові закони були так само логічно послідовними на кшталт того, як один з принципів римського права встановлює межі: «все, що не забороняється — дозволяється».
Объяснение:
27 декабря 1877 года в ходе Русско-Турецкой войны 1877-1878 годов Русско-Болгарские войска взяли перевал "Шипка".Это событие имело исключительное значение в ходе военных действий. "Шипко" связывало северную Болгарию с южной. От неё шёл кратчайший путь к Адриаонополю, кроме того "Шипкинский" перевал был удобен для прохода войск с артиллерией. Для победы в войне Русским требовалось перейти Балканы. Нанести поражение Турецким войскам в долине Марицы и открыть себе путь к столице Турции.
Но для начала нужно было разгромить армию Османа-Паши и взять "Шипку".
Российский главнокомандующий Иосиф Гурко воспользовавшись замешательством Турок, после прорыва Русских через Дунай стремительным броском на юг занял район Тырново-Габрово и приступил к захвату "Шипкинского" перевала на котором укрепились Турки.
Российский главнокомандующий Иосиф Гурко.
Российский главнокомандующий Иосиф Гурко.
Тем временем к "Шипке" направлялось 27000 тысячная армия Сулеймана-Паши, которой противостоял Русско-Болгарский отряд всего лишь 5000 тысяч человек.
Русско-Терецкая война.
Русско-Терецкая война.
Так началась история битвы за "Шипку", причём с первых же её днеё Русские и Болгары действовали вместе. В состав передового отряда Гурко были включены 6 дружин созданного в начале войны Болгарского ополчения. Командные должности в которых занимали Русские офицеры, а возглавлял генерал Николай Столетов.
Генерал Николай Столетов.
Генерал Николай Столетов.
Вовремя подошедшая на Русским защитникам, осенью 1877 года стрелковые бригады и дивизии Михаила Драгомирова, заставило турок отступить на южные склоны "Шипкинского" перевала. Началось так называемое зимнее сидение Русских и Болгар на "Шипке" показавшее их мужество и стойкость. Оборона "Шипки" преградило путь туркам в северную Болгарию, предотвратило истребление Болгарского населения Османами.
Михаил Драгомиров.
Михаил Драгомиров.
Самым сложным испытанием для защиты "Шипки" стал период с ноября до конца декабря, когда основные силы Турок отошли в укреплённый лагерь "Шейново" южнее "Шипки". А на перевале установилась снежная и морозная зима. В результате которой 1000 войнов пострадали от обморожений и заболеваний.
Русско-Терецкая война.
Русско-Терецкая война.
Завершилась битва 28 декабря 1877 года у "Шипки-Шейново" Перешедшие Болгарский хребет в обход Русские войска под командованием Михаила Скобелева окружили Турецкий лагерь в Шейново с двух сторон и во взаимодействии с войсками Фёдора Радецкого действовавшим с Шипкинского перевала. Разгромили Турецкую армию Сулейман-Паши принудив его к капитуляции.
Русско-Терецкая война взятие перевала Шипка.
Русско-Терецкая война взятие перевала Шипка.
2, 4, 5
мабуть