Збірник рефератів » історія " Фашизація Італії
Фашизація Італії
Друга половина 20-х pp. Фашизм Італії характеризувався як відкрита терористична форма політичної влади, яка принципово відрізнялася від ліберальної демократії.
Відбувалася фашизація країни:
1. У 1929 виборна палата парламенту була ліквідована. Замість неї створена Палата "Фаши" і корпорацій, до складу якої увійшли члени Національної ради фашистської партії і Національної ради корпорацій.
2. Фактично відбулося злиття фашистської партії з фашистською державою.
3. Було встановлено масовий контроль над органами влади. Державний апарат піддався чищенню від " підозрілих елементів
4. Були ліквідовані всі громадські організації, залишилися тільки фашистські профспілки, керівництво яких не вибиралося, а призначалося керівниками фашистської партії.
5. У 1927 рр.були створені важливі репресивні органи – особливий трибунал і таємна політична поліція для розправи над антифашистами.
6. Вводилося адміністративне заслання осіб, підозрюваних в антифашистських діях.
7. Підростаюче покоління охоплювалося дитячими та юнацькими фашистськими організаціями. Діяльність організацій мала воєнізований характер.
8. Студентська молодь була організована в університетські фашистські групи.
9. Викладачі навчальних закладів повинні були присягати на вірність фашистському режиму.
10. культивувався дух самозречення в ім'я фашистських "ідеалів".
11. Після захоплення Ефіопії Італія була проголошена імперією (фашистська пропаганда розглядала це як відродження Римської імперії).
12. Почав поширюватися расизм.
Італійці були проголошені однією з арійських рас.
13. У 1938 був прийнятий ряд расових законів:
* почалося переслідування євреїв;
* їм заборонялося одружуватися з представниками, «чистої італійської раси»;
* не дозволялося викладати у вищих навчальних закладах і займати вчені посади;
* заборонялося працювати в державних установах;
* Євреїв не закликали в армію;
* їхні діти мали навчатися в окремих класах тощо.
1. Протягом декількох років фашистського панування в Італії було ліквідовано конституційні органи влади, введені демократичним шляхом, знищено права і свободи громадян, встановлена диктатура фашистської партії, культ особистості Б.Муссоліні.
2. Діяльність всіх сфер суспільно-політичного і соціально-економічного життя були спрямовані на зміцнення позицій фашистської диктатури і особистих позицій б.Муссоліні, на підготовку до нової світової війни.
Объяснение:
Война
События
Результаты
I религиозная война (1562-1563 гг.)
1563 г. – Франсуа де Гиз одержал победу над гугенотами.
Убийство Франсуа де Гиза ослабили позиции католиков, которые пытались в течение 1562-1563 гг. изгнать протестантское движение из страны.
II-III религиозная война (1567-1568 гг.) (1568-1570 гг.)
Эти две войны отличились жестокостью с двух противоборствующих сторон.
Гугеноты выиграли в двух войнах.
IV гражданская война (1572-1573 гг.)
В 1572 г. произошла Варфоломеевская ночь.
Из-за жестокой резни в 1572 году, когда было убито более 9 тыс. последователей гугенотов, в 1573 году было достигнуто перемирие.
V война (1574-1576 гг.)
1576 г. – выпуск эдикта свободы вероисповедания.
Выпуск эдикта не означал его дальнейшую реализацию. Было понятно, что это перерыв, а не конец войны.
VI религиозная война (1576-1577 гг.)
1567 г. – Католическая лига подтвердила эдикт.
Генрих Третий не смог провести в жизнь положения эдикта.
VII война (1579-1580 гг.)
Франсуа Анжуйский, брат короля Франции, вмешался в конфликт на стороне протестантов.
Война не имела последствий, служила оправданием личных амбиций Франсуа. Закончились столкновения битвой при Фле.
IX война «Трех Генрихов» (1584-1589 гг.)
В 1585 г. началась война между Генрихом Третьим, Генрихом Гизом и Генрихом Наваррским.
Генрих Третий, дабы ослабить Католическую лигу, убил Генриха и Луи де Гизов. Генрих Наваррский и король подавили выступления Лиги, признали свободное вероисповедание. В 1589 году Генрих Третий был убит.
Завоевание королевства Наваррским (1589-1593 гг.)
Генрих Наваррский короновался под именем Генриха IV.
1590 – одержал битву при Иври.
1594 г. – принял католическую мессу, дабы взять Париж.
К концу войны Генрих Четвертый объединил всю Францию и уступил Католической лиге в ряде вопросов.