Товарне виробництво – це виробництво не для власного споживання, а на продаж. Товарне виробництво починає свою історію з ремесла, що виникає паралельно з натуральним господарством. ремесло виникає в зв’язку з вдосконаленням засобів виробництва та технологій. Перші ремісничі майстерні виникають у галузях гончарства, металодобування та металообробки. Серед селянських господарств поступово виникають господарства, в яких будується кузня чи гончарна майстерня. Поступово ці господарства перестають займатися землеробством і живуть з виробництва ремісничих товарів. Відділення ремесла відбувається в зв’язку з тим. що кожне селянське господарство не може на своєму подвір’ї тримати гончарну піч чи кузню – це занадто дорого і неефективно. В той же час одна кузня може задовольнити потреби одного-трьох сіл у металевих виробах. Поступово ремесло розгалужується, ремісники створюють міста або переселяються туди.
Товарне виробництво може бути простим та розширеним. Просте товарне виробництво – це виробництво на продаж з метою подальшого придбання необхідних товарів для задоволення потреб всіх членів сім’ї виробника. Просте товарне виробництво базується на особистій праці виробника та особистій власності виробника на засоби виробництва. Прикладом простого товарного виробництва є ремесло.
Розширене товарне виробництво – це виробництво товарів на продаж у постійно зростаючих обсягах з метою отримання прибутку. Першою формою розширеного товарного виробництва є мануфактура, яку пізніше, після промислового перевороту. замінюють заводи та фабрики, а також фермерське господарство. Характерними рисами розширеного товарного виробництва є:
1. суспільний поділ праці, що досяг рівня галузевого та поопераційного;
2. використання праці вільнонайманих робітників;
3. приватна власність підприємця на засоби виробництва і залежність прибутків від досконалості засобів виробництва;
4. відокремленість господарських одиниць (підприємств) одне від годного та здійснення зв’язків між ними через обмін (ринок);
5. стихійність обміну.
Розширене товарне виробництво базується на тому. що кожне підприємство виготовляє якийсь один вид товару на продаж, після продажу товару робітники підприємства отримують заробітну плату, а власник підприємства – прибуток. При розширеному товарному виробництві важливу роль відіграє обмін, що здійснюється при посередництві грошей.
Уж така ли благочестива, уж такой ли правильной жизни была купчиха, что одно умиление!
Вот как бывало в масленицу сядет купчиха блины есть. И ест, и ест блины - и со сметаной, с икрой, с семгой, с грибочками, с селедочкой, с мелким луком, с сахаром, с вареньем, разными припеками, ест со вздохами и с выпивкой.
И так это благочестиво ест, что даже страшно. Поест, поест, вздохнет и снова ест.
А как пост настал, - ну, тут купчиха постничать стала.
Утром глаза открыла, чай пить захотела, а чаю-то нельзя, потому пост.
В посту не ели ни молочного, ни мясного, а кто строго постился, тот и рыбного не ел. А купчиха-то постилась изо всех сил: она и чаю не пила, и сахару ни колотого, ни пиленого не ела, ела сахар особенный - постный, вроде конфет.
Дак благочестивая кипяточку с медом выпила пять чашек, да с постным сахаром пять, с малиновым соком пять чашек, да с вишневым пять - да не подумай, что с настойкой, нет, с соком. И заедала черными сухариками.
Пока кипяточек выпила, и завтрак поспел. Съела купчиха капустки соленой тарелочку, редьки тертой тарелочку, грибочков мелких, рыжичков, тарелочку, огурчиков соленых десяточек, запила все квасом белым.
Взамен чаю сбитень стала пить паточный.
Время не стоит, оно к полудню пришло. Обедать пора. Обед постной-постной!
Hа перво жиденька овсянка с луком, грибовница с крупой, лукова похлебка.
Hа второ грузди жарены, брюква печена, солоники - сочни-сгибни с солью, каша с морковью и шесть других каш разных с вареньем и три киселя: кисель квасной, кисель гороховый, кисель малиновый. Заела все вареной черникой с изюмом. От маковников отказалась:
- Hет-нет, маковников ись не стану, хочу, чтобы во весь пост и росинки маковой во рту не было!
После обеда постница кипяточку с клюквой и с яблочной пастилой попила.
А время идет и идет. За послеобеденным кипяточком с клюквой, с пастилой тут и паужна.
Вздохнула купчиха, да ничего не поделать - постничать надо!
Поела гороху моченого с хреном, брусники с толокном, брюквы пареной, тюри мучной, мочеными яблоками с мелкими грушами в квасу заела.
Ежели неблагочестивому человеку, то такого поста не выдержать - лопнет.
А купчиха до самой ужны пьет себе кипяточек с сухими ягодками.
Трудится - постничает!
Вот и ужну подали.
Что за обедом ела, всего и за ужной поела. Да не утерпела и съела рыбки кусочек, лещика фунтов на девять.
Легла купчиха спать, глянула в угол, а там лещ. Глянула в другой, а там лещ!
Глянула к двери - и там лещ! Из-под кровати лещи, кругом лещи. И хвостами помахивают.
Со страху купчиха закричала.
Прибежала кухарка, дала пирога с горохом - полегчало купчихе.
Пришел доктор - просмотрел, прослушал и сказал:
- Первый раз вижу, что до белой горячки объелась.
Дел понятно, доктора образованны и в благочестивых делах ничего не понимают."
Надеюсь, это