З фінікійцями торгівля набирає нової фази розвитку. Раніше вона майже не виходила з рамок простого обміну продуктами між різними державами і племенами Сходу; тепер вона стає всесвітньою і робиться переважно морською. Спочатку фінікійці відвідували найближчі місця: Індію, Палестину, Аравію, Єгипет, Грецію — морем, Ассиро-Вавилонію, Вірменію — сухим шляхом. Особливо тісні торговельні зв'язки існували у фінікійців з євреями. В обмін на місцеві (будівельний ліс, плоди і метали) і привізні (слонова кістка, коштовності, скло та ін.) продукти фінікійці отримували з Палестини зерно, масло, вино і всяку сировину. З Сирії вони отримували вино і тонку шерсть, яку фарбували своєю знаменитою пурпуровою фарбою і розвозили по всьому світу, з Каппадокії — коней, з Кавказу — мулів. Всі предмети торгівлі обмінювалися одні на інші і фінікійці отримували величезні бариші. Ці бариші ще у багато разів збільшилися, коли фінікійські купці стали заїжджати далі на захід по Середземному морю. Обережно пробираючись берегом, вони досягли Іспанії, де заснували колонію (нині Кадіс). Срібло з рудників Піренейського півострова обмінювалося на продукти Сходу; звідти вивозили масло, віск, вино, хліб, шерсть, свинець і ін. Геркулесові стовпи не зупинили фінікійських купців; вони дісталися до Балтійського моря, всюди зав'язуючи торгові стосунки; і вивозили з селищ Європи рибу, шкіри, бурштин, олово.
Объяснение:
Еще до начала 5го века до н.э. персы имели значительное влияние на внутреннюю политику малоазийских греческих полисов, и имели своих ставленников, которые осуществляли нужную им политику. Это в конце концов вызвало недовольство ионийских греков, поднявших восстание в 500г. до н.э. Центром восстания стал город Милет. На о отозвались только Афины и Эретрия, которые прислали 25 кораблей. Но этого было мало, в 494г. Милет был побежден и разрушен, а факт поддержки Милета Афинами и Эретрией стал поводом для персидского царя Дария 1 для вторжения уже на Балканскую часть Греции.