Галицько-Волинське князівство занепало під впливом цілої низки факторів. Загострилися відносини із Золотою Ордою, в васальних відносинах до якої князівство продовжувало складатися, в період її об'єднання і подальшого посилення на початку XIV століття, відсутність міцної централізованої княжої влади і надмірно сильні позиції боярської аристократії у політиці ,Збільшилася залежність правителів від боярської аристократії, обірвалася династія Романовичів. У 1340 році, у зв'язку зі смертю останнього повновладного правителя князівства, розпочався тривалий конфлікт між сусідніми державами за галицько-волинську спадщину. У 1349 році Галичина була поступово захоплена сусідньою Польщею, а Волинь — Литвою. Галицько-Волинське князівство перестало існувати як єдине політичне ціле.
Власть его потомки и родственники не наследовали,всей полнотой власти не обладал.Не мог заключать договоры с другими княжествами,раздавать уделы в новгородской земле, самостоятельно объявлять войну и заключать мир.
Князь киевский считался первым в Киевской Руси.Он обладал всей полнотой власти, мог передавать ее родственникам или другим людям по своему усмотрению.Был главнокомандующим войска и заключал договоры с другими державами.Мог раздавать уделы, вершить суд,изготавливать деньги, заключать династические браки