Для зміцнення своєї влади перші королі починають записувати закони. Історики називають їх „варварськими правдами". Спочатку Корольце був запис давніх звичаїв. Люди тоді вважали, що тільки старі звичаї бувають правильними і нікому не можна придумувати нові норми. Король, якщо хотів ввести новий закон, оголошував, що він знайшов, чи згадав дуже старий звичай, який, на жаль, усі забули... Коли люди будують свої відносини на основі звичаїв це звичаєве право. Найвідомішим записом такого права стала „Салічна правда" - закони франків у часи Хлодвіга. Король велів записати закони не просто так. Адже він вибирав, що записувати треба, а що можна пропустити. Крім того, якщо щось незрозуміле, то звертатись треба за поясненнями до короля. „Звертання" ж були не безкоштовні. Судові штрафи значно поповнювали королівську скарбницю.
У VIII-IX ст. франкські королі видавали укази - капітулярії, які відігравали роль законів. Активно втручалась у законодавство церква.
Під її впливом були відмічені ордалії - випробування окропом чи залізом. Звинуваченому давали у руку розпечений шматок заліза, а через деякий час перевіряли чи є опіки. Якщо опіки є значить вина доведена.
Суд у середньовічній Європі поступово став становим. Тобто окремі суди були у дворян, духовенства, городян. Тільки селян судив їх сеньйор чи призначені ним судді.
Судовий поєдинокУ рицарському кодексі честі допускався судовий поєдинок - суд Божий. Вважалось, що переможе той хто правий. Допускалось випускати замість себе найманих бійців.
Слідство у Середньовіччя не обходилось без тортур. У кожному місті чи замкові була камера де звинуваченого змушували говорити за до вогню, води та заліза. Не витримавши болю, люди визнавали себе винними у тих злочинах, які їм приписували. Найбільше „успіхів" у цьому досягла інквізиція - спеціальний церковний суд. Тільки у Іспанії в XVст. За 15 років було спалено живцем 2000 чоловік. Спалення (аутодафе -„акт віри") було найпоширенішим покаранням для тих, хто відступив від церковного вчення. А взагалі, страти, які проходили у середні віки привселюдно, також були становими. Простих людей вішали, а дворянам відрубували голови.
Результатом войны стала победа Великобритании, закреплённая Нанкинским договором от 29 августа 1842 года, выплата империей Цин контрибуции в размере 15 000 000 лянов серебра (21 000 000 долларов), передача британцам острова Гонконг и открытие китайских портов для английской торговли.
Первая опиумная война стала началом длительного периода ослабления государства и гражданской смуты в империи Цин, что привело к открытию доступа к внутреннему рынку Китая европейским державам, в частности к легализации импорта опиума через китайские порты. Поток продаваемого британцами в Китай опиума, весьма значительный ещё до войны, ещё больше увеличился, что привело к гигантскому распространению наркомании среди китайцев, деградации и массовому вымиранию китайского населения.
Объяснение:
Крузенштерн И.Ф. – мореплаватель, возглавлял первую русскую экспедицию вокруг света, адмирал.
Иван Крузенштерн появился на свет 19 ноября в 1770 году в семье небогатого дворянского рода обрусевших немцев в Эстонии. Подростком был отправлен на учебу в церковную школу города Ревель. Далее был кадетом морского кадетского корпуса в Кронштадте.
С детства мечтал о путешествии вокруг света. Любил животных, позже брал в плавание любимого спаниеля. Был могучего телосложения, занимался тяжелой атлетикой.
Кадетский корпус закончил раньше времени – началась война Швеции и России. В 1788 году на корабле «Мстислав» участвовал в Гогландском сражении, потом – в 1789 году – показал себя в Эландском сражении. Спустя год стал лейтенантом.
С 1793 по 1799 год провел в Англии со своим давним другом Юрием Лисянским, служа английскому королю. Вернувшись, подавал Александру I на подготовку экспедиции, чтобы изучить маршруты, которыми пользовались англичане. Ему отказали. Через три года российский император снарядил экспедицию, во главе которой был назначен Крузенштерн И.Ф.
В экспедицию вошли два корабля – «Нева» и «Надежда». Оба судна вышли в плавание в1803 году, 7 августа, из Кронштадта Атлантический океан, обошли мыс Горн, в северной области Тихого океана детально изучили Камчатку, Сахалин и Курилы. Завершили кругосветное путешествие в 1806 году, 19 августа, прибытием в Кронштадт.
Экспедиция провела огромное количество исследований океана, привезла богатые коллекции по ботанике, зоологии, этнографии, исправила карты, нанесла на них западное побережье Японии, открыла новую дорогу к владениям русских на Аляске и Камчатке.
С 1811 года Крузенштерн И.Ф. – инспектор морского кадетского корпуса. Спустя три года подготовить новую кругосветную компанию. Писал много научных трудов, собрал «Атлас Южного моря». С 1827 года – директор кадетского корпуса.
В 1842 году ушел в отставку, будучи полным адмиралом. Был основателем Русского географического общества. Умер в 1846 году, 24 августа.