Цивіліза́ція — людська спільнота, яка впродовж певного періоду часу (процес зародження, розвиток, загибель чи перетворення цивілізації) має стійкі особливі риси в соціально-політичній організації, економіці та культурі (науці, технологіях, мистецтві тощо), спільні духовні цінності та ідеали, ментальність (світогляд).
Наприклад, Єгипетській цивілізації властиві спорудження пірамід, муміфікація померлих, своєрідне ієрогліфічне письмо тощо. Інколи в одну цивілізацію об'єднують людей однакової віри (Християнська цивілізація, Буддистська та ін.).
Цивілізація — такий щабель розвитку людства, коли власні соціальні зв'язки починають домінувати над природними, і коли суспільство починає розвиватися і функціонувати на своєму власному ґрунті.
Поняття цивілізація (від лат. civilis — громадський, суспільний, державний, громадянський) введене у науковий словник французьким тником Оноре Габріелем Мірабо 1756 року. Під цим визначенням французьк тники мали на увазі суспільство, засноване на засадах розуму та справедливості.
Традиційні цивілізаційні системи Сходу розвивалися переважно внаслідок кризи ранніх цивілізацій і переходу в різних формах і різними темпами до станово-класових відносин.
У Східному Середземномор'ї на території Палестини був написаний Старий Заповіт, що є важливим джерелом з історії господарства стародавніх євреїв та іудейсько-ізраїльських держав.
Старий Заповіт включає 50 книг і складається з трьох частин, написаних різними авторами впродовж XIII-II ст. до н. е.: Пятикнижжя Мойсеєвого (Тора - "Учення"), Священного Писання (поетичні та прозові тексти, історичні книги), Книги Пророків (народних проповідників та ораторів).
Ідейно-ціннісною установкою Старого Заповіту є визнання людської індивідуальності та примату особистості як образу та подоби Божої над соціальним статусом, національною належністю тощо. Основою Мойсеєвих законів є справедливість, що означає визнання прав людини на життя, власність, одяг, житло, працю і відпочинок, і праведність, що передбачає виконання людиною своїх обов'язків відповідно до заповідей Бога.
Економічні уявлення Старого Заповіту - це захист інтересів бідних верств населення, засудження багатства і влади, заклик до відновлення земельної патріархальної громади. Критикувалися надмірне накопичення багатства і розкоші, лихварство, пропонувалося обмежити боргове рабство шістьма роками, заборонялося використовувати потреби ближніх для власного збагачення, затримувати плату за працю найманого робітника, обважувати та обмірювати покупців, вимагалося періодично прощати борги і відпускати на волю рабів, багатство розглядалося як знак Божої прихильності за справедливість і праведність.
Объяснение:
Объяснение:
Империи больше нет (476 г.)
Арабы в Испании (711 г.) и Битва при Пуатье (732 г.)
Раскол (1054 г.)
Герцог становится английским королем (1066 г.)
Первый крестовый поход (1096 г.)
Христиане покидают Великий Город (1189 г.)
Гибель рыцарей (1346 г.)
Черная смерть (1346)