Складіть таблицю «Територіальні претензії щодо України країн Антанти та Центральних держав напередодні Першої світової війни». Території, на які вона мала претензії Країна бстрее
захопити землі Східної Галичини, Закарпаття та Північної Буковини (розв'язувало дві великі проблеми - збільшення території Російської імперії та ліквідування організаційних центрів визвольного руху українського народу в Галичині);
зібрати всі російські землі, до яких у Російській імперії відносили і українські етнічні території.
Плани Троїстого союзу
Прагнення Австро-Угорщини:
зміцнити свої позиції в Західній Україні;
посилити вплив на слов'янські народи імперії (поляки, словаки, чехи);
приєднати до своїх володінь Поділля і Волинь.
Прагнення Німецької імперії:
включити до свого складу українські землі Сходу та Півдня (найбільш економічно розвинуті);
використати південний схід України як плацдарм для наступу на Схід (до Індійського океану);
Німеччина не виключали можливість створення формально самостійної Української держави.
Тридцатилетняя война (1618—1648) Итог: Тридцатилетняя война была первой войной, затронувшей все слои населения. В западной истории она осталась одним из самых тяжёлых европейских конфликтов в ряду предшественников Мировых войн XX века. Наибольший урон был нанесён Германии, где, по некоторым оценкам, погибло 5 млн человек. Многие регионы страны были опустошены и долгое время оставались безлюдными. Сокрушительный удар был нанесён производительным силам Германии. В армиях обоих противоборствующих сторон разразились эпидемии, неизменные спутники войн.
В это время в России были образованы и янституциированы по идейно-политической ориентации четыре основных группировки политических сил: 1. Правые, традиционно-фундаменталистские, националистические партии, выступавшие за восстановление и укрепление традиционных ценностей, в том числе и абсолютистской монархии — царского самодержавия, под лозунгом: «За ВЕРУ ПРАВОСЛАВНУЮ, ЦАРЯ САМОДЕРЖАВНОГО, ОТЕЧЕСТВО НЕРАЗДЕЛЬНОЕ, РОССИЮ для РУССКИХ» . 2. Правоцентристские, консервативно-охранительные партии, стремившиеся к сохранению «статус-кво» . 3. Лево-центристские, либерально-реформистские партии, ориентировавшиеся на модернизацию России путем реформ. 4. Левые, социалистические партии, выступавшие за построение в России или на базе России, некоего идеального т. н. «социалистического» общества — прообраза «светлого будущего» для всего человечества.
Спектр фундамеиталистско-националистических партий был довольно широк: ультраправые, акций («Союз русского народа» и «Союз Михаила Архангела») , правые радикалы, («Отечественный Союз» , «Русский народнический всесословный союз») , и умеренные правые партии («Русская монархическая партия» и т. д.) , действующие в рамках легального политического процесса. Все они защищали интересы абсолютной монархии, традиционалистских кругов дворянства и чиновничества, опираясь на городские «низы» , патриархальное крестьянство и националистские слои интеллигенции.
Консервативная партия «Союз 17-го октября» стремилась к сохранению существующих порядков, допуская, в лучшем случае, лишь незначительные, главным образом, «косметические» реформы «сверху» .
Либеральные партии конституционных демократов (кадетов) и прогрессистов выступали за более радикальные реформы — переход к конституционной монархии и ускоренную вестернизацию.
Консервативно-либеральные партии выражали интересы центристски настроенных слоев общества: обуржуазившихся помещиков, либеральных чиновников, высших и средних слоев, интеллигенции, опираясь в основном на средние городские слои населения.
Среди левых социалистических партий, как и на правом фланге, имелся полный набор: умеренные — трудовики, энесы, меньшевики и эсеры; радикалы — большевики, часть эсеров и ультралевые анархисты.
Плани Антанти і Троїстого союзу щодо України
Плани Антанти
Прагнення Російської імперії:
захопити землі Східної Галичини, Закарпаття та Північної Буковини (розв'язувало дві великі проблеми - збільшення території Російської імперії та ліквідування організаційних центрів визвольного руху українського народу в Галичині);
зібрати всі російські землі, до яких у Російській імперії відносили і українські етнічні території.
Плани Троїстого союзу
Прагнення Австро-Угорщини:
зміцнити свої позиції в Західній Україні;
посилити вплив на слов'янські народи імперії (поляки, словаки, чехи);
приєднати до своїх володінь Поділля і Волинь.
Прагнення Німецької імперії:
включити до свого складу українські землі Сходу та Півдня (найбільш економічно розвинуті);
використати південний схід України як плацдарм для наступу на Схід (до Індійського океану);
Німеччина не виключали можливість створення формально самостійної Української держави.