Венецианцы и генуэзцы заключили также договоры с ханами Золотой Орды, по которым во владение им была отведена часть территории в Крыму и на Азовском побережье для создания торговых колоний (при признании верховной власти хана).Всего в Крыму, Приазовье и на Кавказе насчитывалось около 40 итальянских факторий-колоний.
Управлялись эти колонии консулами-байло, избираемыми в метрополии на 1-2 года. Вместе с консулами факториями управляли выборные городские советы из купцов-нобилей (граждан метрополии) и граждан факторий. Гражданами факторий в основном были итальянцы (составлявшие меньшинство горожан), хотя состав городского населения был чрезвычайно пестрым: греки, армяне, русские, евреи, татары и др. Неитальянцы обладали определенными юридическими правами, свободой вероисповедания, могли нести военную и гражданскую службу (кроме занятия выборных должностей), участвовать в совместных торговых компаниях. Но генуэзские и венецианские колонии, как и их метрополии, постоянно враждовали между собой, хотя в одной и той же колонии (например, Трапезунде или Тане) могли быть фактории двух торговых республик. Периодически разорению колонии подвергались и со стороны татар, однако уничтожены были только турецким завоеванием. В 1453 г., после падения Константинополя, фактории оказались отрезанными от метрополий и были постепенно завоеваны османами.
Франція це одна з країн, що утворилися внаслідок поділу імперії Карла Великого ще в період раннього середньовіччя. У XVI ст. це була вже велика централізована держава Західної Європи з населенням близько 15 млн осіб. За рівнем розвитку вона значно випереджала тодішню Іспанію, але поступалася Англії та Нідерландам.
Саме в XVI ст. у Франції виникли елементи капіталістичного виробництва, зокрема мануфактури. Найуспішніше розвивалося виробництво сукна, полотна і шовку. У військовій промисловості насамперед виокремлювалося виготовлення гармат. Особливої слави зажили паризькі парфуми і ювелірні вироби.
Марсель був одним із найважливіших європейських портів. Підвищувалося значення інших портових міст: Бордо, Ла-Рошеля, Гавра, Нанта тощо. Міжнародне значення мав і Ліон - "місто шовку", великий ярмарковий центр.
У сільському господарстві зберігалися феодальні порядки. Селянська праця була не дуже продуктивною, а врожайність низькою, феодальні повинності постійно зростали.
Найбільшої могутності Франція досягла за правління Франциска І (1515-1547). Уся влада в країні належала королю, який відмовився від скликання Генеральних штатів (своєрідного французького парламенту, вперше скликаного 1302 р.). Він остаточно підпорядкував католицьку церкву, домовившись з Папою Римським про право короля призначати на посади всіх французьких єпископів.
ответ: Германские,проверено!