Місто рим – Столиця Римської імпарії, велике, гарне місто, побудоване руками багатоьх тисяч рабів. У ІІ ст. до н. е. В ньому налічувалося понад 1 мільйон жителів. Рим був оточений кріпосною стіною з вежами та воротами.
Багаті римляни жили у власних окремих будинках, які називалися віллами. Багатий римлян мав чимало слуг. На вулиці раби несли знатних римлян на ношах.
Більшість римських громадян жили у квартирах великих багатоповерхових будинків — зазвичай чотири-п’ять поверхів. Деякі квартири були великі й розкішні, складалися з декількох кімнат. Такі квартири займали заможні громадяни, вони селилися на нижніх поверхах, побудованих з каменю римляни селилися у тісних коморках на верхніх дерев’яних поверхах. Обігрівалися кімнати жаровнями, але через них існувала загроза пожеж. У римських багатоквартирних будинках не було каналізаційних трубопроводів, тому жителі викидали помиї прямо з вікон на вулицю, проте існувало центральне опалювання.
На сніданок римляни частіше за все вживали хліб або пшеничні бісквіти з медом, інжиром і маслинами. Сніданок вони запивали водою. Обід складався з трьох блюд. Спочатку подавалися блюда, що викликають апетит: салат, редиска, устриці, сардини, яйця.
В епоху імперії тканини привозилися з Індії та Китаю. Шовк, що доставлявся з Китаю, коштував за вагою утричі дорожче за золото.
Більшість одягу робилася з суцільного шматка тканини, який обертали навколо тіла та скріпляли особливими шпильками — фібулами.
Жінки носили туніки з льону або тонкої вовни. Заможні жінки поверх туніки надягали столу — довгий одяг з виляску або шовку. Багато жінок носили шарфи, щоб захистити своє волосся від вуличного пилу.
Багатих римлян одягали слуги, завивали волосся, намащували тіло пахучою олією.
Діти у Стародавньому Римі здобували освіту залежно від статку батьків. Діти найбідніших римлян не вчилися ні писати, ні читати, оскільки допомагали старшим по господарству.
Хлопчики з більш заможних сімей починали відвідувати школу, досягши шестирічного віку. Вчилися у початковій школі до 11 років, а подальшу освіту здобували вдома.
Государство, существовавшее в 1958—1971 годах в северной Африке и Передней Азии. До 1961 года являлась союзом двух стран — Сирии и Египта. 28 сентября 1961 года Сирия заявила о выходе из состава ОАР. В 1963 году были предприняты шаги к возрождению Союзного государства в составе Египта (ОАР), Сирии и Ирака, однако из-за разногласий относительно государственного устройства эти планы не были реализованы. Объединённая Арабская Республика формально (в составе одного Египта) продолжала существовать до 1971 года, когда было объявлено об образовании Федерации Арабских Республик — конфедерации Египта, Ливии и Сирии.
Місто рим – Столиця Римської імпарії, велике, гарне місто, побудоване руками багатоьх тисяч рабів. У ІІ ст. до н. е. В ньому налічувалося понад 1 мільйон жителів. Рим був оточений кріпосною стіною з вежами та воротами.
Багаті римляни жили у власних окремих будинках, які називалися віллами. Багатий римлян мав чимало слуг. На вулиці раби несли знатних римлян на ношах.
Більшість римських громадян жили у квартирах великих багатоповерхових будинків — зазвичай чотири-п’ять поверхів. Деякі квартири були великі й розкішні, складалися з декількох кімнат. Такі квартири займали заможні громадяни, вони селилися на нижніх поверхах, побудованих з каменю римляни селилися у тісних коморках на верхніх дерев’яних поверхах. Обігрівалися кімнати жаровнями, але через них існувала загроза пожеж. У римських багатоквартирних будинках не було каналізаційних трубопроводів, тому жителі викидали помиї прямо з вікон на вулицю, проте існувало центральне опалювання.
На сніданок римляни частіше за все вживали хліб або пшеничні бісквіти з медом, інжиром і маслинами. Сніданок вони запивали водою. Обід складався з трьох блюд. Спочатку подавалися блюда, що викликають апетит: салат, редиска, устриці, сардини, яйця.
В епоху імперії тканини привозилися з Індії та Китаю. Шовк, що доставлявся з Китаю, коштував за вагою утричі дорожче за золото.
Більшість одягу робилася з суцільного шматка тканини, який обертали навколо тіла та скріпляли особливими шпильками — фібулами.
Жінки носили туніки з льону або тонкої вовни. Заможні жінки поверх туніки надягали столу — довгий одяг з виляску або шовку. Багато жінок носили шарфи, щоб захистити своє волосся від вуличного пилу.
Багатих римлян одягали слуги, завивали волосся, намащували тіло пахучою олією.
Діти у Стародавньому Римі здобували освіту залежно від статку батьків. Діти найбідніших римлян не вчилися ні писати, ні читати, оскільки допомагали старшим по господарству.
Хлопчики з більш заможних сімей починали відвідувати школу, досягши шестирічного віку. Вчилися у початковій школі до 11 років, а подальшу освіту здобували вдома.
Дівчатка ж готувалися до заміжжя.