Екатерины I (1725), Анны Иоанновны (1730), Елизаветы Петровны (1741), Екатерины II (1762)
Соціальна структура суспільства. За своєю суттю тогочасне суспільство було феодальним. Для нього характерним був поділ на стани — великі соціально-правові групи людей, що різнилися між собою спадковим, закріпленим у законах становищем у суспільстві, певними правами, привілеями та обов’язками. Для станової організації суспільства, що зазвичай містить декілька станів, характерна ієрархічна будова (підпорядкованості одних станів іншим), виражена в нерівності становища (правах та обов’язках) і привілеях. Соціальна структура українського суспільства ХІV—ХV ст. була доволі розмаїтою. Основними станами були шляхта (князі, пани, зем’яни, бояри), духовенство («церковні люди»), міщани (патриціат, бюргерство, плебс) і селянство (слуги, данники, тяглові).
У ХІV—ХV ст. відбулися зміни в соціальній структурі суспільства: одні верстви зникають або втрачають своє колишнє становище, з’являються нові. На середину ХVІ ст. завершилося становлення шляхти як панівного стану суспільства на українських землях. У цей період помітно погіршується становище українського селянства: зростають повинності й податки, відбувається поступовий процес закріпачення.
У зазначений період складною була релігійна ситуації на українських землях. Православна церква, що стала втрачати підтримку держави, стала занепадати. Розгорталася експансія католицької церкви, що підтримувалася правителями Польщі та Литви. Це зумовлювало складну релігійну ситуацію.
Возникшая в XVI в. как военно-политическая организация запорожских казаков, Сечь сделалась со временем центром антифеодальной и национально-освободительной борьбы украинского народа, сыграла ключевую роль в борьбе против турецко-татарских захватчиков, защите населения Украины от усиливающегося феодального и религиозного гнета. Выработанные в Сечи основы автономного самоуправления, военного устройства и боевого искусства народу Украины в XVII в. воссоздать свою государственность. Своей беззаветной борьбой и героизмом запорожские казаки завоевали любовь и уважение украинского народ которые он выразил в бесчисленных песнях, думах, легендах и пересказах. «Казацкому роду нет переводу».
Дворцовыми переворотами сопровождалось восшествие на престол Екатерины I (1725), Анны Иоанновны (1730), Елизаветы Петровны (1741), Екатерины II (1762). Кроме того, смещение фактических руководителей правительства А.Д. Меншикова (1727) и Э.И. Бирона (1740) при сохранении власти правящего государя также причисляются к дворцовым переворотам.