Міщани міст, які були власністю світських і духовних феодалів, були зобов'язані виконувати на користь власника чисельні і важкі повинності: косити сіно, збирати хліб, возити дрова, а також сплачувати різного роду податки - в'їзні, весільну куницю і т. п. Мешканці приватновласницьких міст не мали права без згоди міської адміністрації залишати місто, чи переходити в інший стан.
Мешканці великокнязівських і королівських міст виконували загальнодержавні повинності, а також ті, що встановлювалися для них старостами і управителями: будували, ремонтували і підтримували у належному стані замкові споруди, забезпечували замкову і польову варту.
Міщани міст, які користувалися самоврядуванням, хоча і були юридичне незалежними, однак виконували як загальнодержавні повинності і податки, так і ті, які встановлювалися міською владою.
Если говорить в общем, то религия даёт человеку надежду, возможность верить в светлое будущее.К тому же, некоторые заповеди полезны, т.к запрещают пьянство, грабежи, и т.д, истинные праведники их соблюдают Отрицательные стороны в том,что религии делают из людей стадо.Если святые сказали сделать то и так, люди сделают т.к это же святой.Беря во внимание, что не все священники честны и могут работать на кого-то, то можно говорить, что религиозными людьми легко управлять.Главное дать понять, что всё это во Славу Божию.
После вступления на престол императора Александра 2 в южные военные поселения был командирован флигель-адъютант Столыпин. Объехав все поселения, Столыпин донёс, что население округов сильно обеднело: у многих хозяев не было рабочего скота, садоводство, дававшее когда-то значительный доход, пришло в упадок; постройки в округах требовали постоянного ремонта; для обеспечения продовольствия расположенных в военном П. войск необходимо такое количество земли, что на долю собственного хозяйства поселян оставлялись во многих округах неудобные участки. Как местное, так и главное начальство военных поселений пришло затем к убеждению, что военные поселения невыгодны в материальном отношении и не достигали поставленной им цели.
Відповідь:
Міщани міст, які були власністю світських і духовних феодалів, були зобов'язані виконувати на користь власника чисельні і важкі повинності: косити сіно, збирати хліб, возити дрова, а також сплачувати різного роду податки - в'їзні, весільну куницю і т. п. Мешканці приватновласницьких міст не мали права без згоди міської адміністрації залишати місто, чи переходити в інший стан.
Мешканці великокнязівських і королівських міст виконували загальнодержавні повинності, а також ті, що встановлювалися для них старостами і управителями: будували, ремонтували і підтримували у належному стані замкові споруди, забезпечували замкову і польову варту.
Міщани міст, які користувалися самоврядуванням, хоча і були юридичне незалежними, однак виконували як загальнодержавні повинності і податки, так і ті, які встановлювалися міською владою.