Лук'ян з групою озброєних однодумців їздив по селах, закликаючи до боротьби проти панів. За спогадами сучасників, ці поїздки мали урочистий характер. Кобилиця повсюди з'являвся з медаллю і шарфом через плече. При цьому люди, на заклик «короля гуцулів», піднімались не проти цісаря й австрійського уряду, а проти свавілля місцевих землевласників та контрольованої ними місцевої адміністрації. Обурені сільські громади, всупереч прагненням румунської верхівки, також домагалися залишення Буковини в складі Галичини.
У своїх промовах Кобилиця таврував саме чиновників та великих землевласників, які перекручують закони на свою користь, таять від простих людей царські накази, видані на захист селянських прав, а цісареві надсилають фальшиві донесення про поведінку сільських громад.
Одне з наймасовіших зібрань відбулося у Вижниці на горі «Глєдова».
Лук'ян так переконував присутніх у своїй правоті, що навіть пушкарі, яким платила за службу держава, перейшли на сторону Кобилиці, ставши його особистою охороною. Влада в Буковинських Карпатах практично перейшла до (як в народі говорили) «Карпатського короля» Лук'яна Кобилиці. При цьому він зміщував війтів, котрі не виконували його наказів, і організовував вибори нових.
Объяснение:
Иван IV Васильевич Грозный (16 января 1547 — 18 марта 1584)[138]
Симеон Бекбулатович (не позднее 30 октября 1575 — не ранее 18 июля 1576) — номинально Великий князь всея Руси[139]
Фёдор I Иванович (19 марта 1584 — 7 января 1598)[140]
Годуновы
Ирина Фёдоровна Годунова (7 января — 15 января 1598) — супруга царя Фёдора Ивановича, Великая государыня, правительница[141]
Борис Фёдорович Годунов (17 февраля 1598 — 13 апреля 1605)[142]
Фёдор II Борисович Годунов (13 апреля — 1 июня 1605)[143]
Смутное время
Лжедмитрий I (предположительно, Григорий Отрепьев) (20 июня 1605 — 17 мая 1606)[144]
Василий IV Иванович Шуйский (19 мая 1606 — 17 июля 1610)[145]
ответ:Верса́льский ми́рный догово́р (фр. Traité de Versailles, англ. Treaty of Versailles) — важнейший из серии мирных договоров, завершивших Первую мировую войну; документ, подписанный в Версале 28 июня 1919 года, положил конец состоянию войны между Германией и антигерманской коалицией. Положения Версальского мира вырабатывались в течение полугода после Компьенского перемирия, в том числе в рамках Парижской мирной конференции: различные, зачастую противоречащие друг другу, цели руководителей стран-победительниц привели к длительным дебатам по основным пунктам договораПерейти к разделу «#Наказание и превенция» — о необходимости суда над кайзеромПерейти к разделу «#Суд над кайзером Вильгельмом», о численности и структуре будущей германской армииПерейти к разделу «#Ограничения в отношении вооружённых сил Германии», о судьбе территорий бывшей Германской империиПерейти к разделу «#Территориальные вопросы» и о величине репарацийПерейти к разделу «#Репарации».
Объяснение: