У цілому, можна зробити такий висновок. Для зміцнення своїх позицій на міжнародній арені Німеччина використовувала протиріччя між країнами-переможницями. В своїй політиці вона спиралась на фінансову і політичну підтримку США. У той же час Німеччина не відмовлялась від встановлення нормальних відносин з СРСР, так як це відповідало її економічним інтересам і приносило чималі політичні вигоди
У період з 1926 по 1929 рр. німецькі монополії заключили зі своїми американськими, англійськими партнерами ряд угод про економічний розподіл світу. Німецькі монополії стали фактично господарями заснованого в 1926 р. Міжнародного стального картелю, який контролював 2/5 світової виплавки сталі.
Відбудувавши свою економіку при до американського і англійського капіталу, Німеччина в кінці 20-х років почала наступ на позиції монополій Англії і США. Саме в цей час німецький експорт перевищив на 1/3 його довоєнний рівень. Це відчули на собі Англія, Франція, Іспанія, Швеція, Балканські країни і країни Латинської Америки.
Объяснение:
ответ: ну если речь идёт о 1950.., то скорее всего нельзя счить политические реформы «Революцией сверху» .
Объяснение:
Потому что, данный период СССР называют периодом десталинизации, т. е шла критика культа личности Сталина, возвращение депортированных народов на родину, реабилитация жертв репрессий и т. д. Но существенных изменений во внутренней политике не было, только некоторые изменения в госаппарате, проведены несколько реформ в судебной власти, аграрном секторе и других... Но существенного изменения тогдашнего строя не было.