Напад гітлерівської Німеччини на Радянський Союз 22 червня 1941 змусило уряди Англії та США переглянути своє ставлення до СРСР. 22 червня 1941 прем’єр-міністр Англії Уїнстон Черчілль, а 24 червня – президент США Франклін Рузвельт заявили про підтримку своїми країнами Радянського Союзу у війні з Німеччиною. 12 липня 1941 в Москві між урядами СРСР і Великобританії було підписано Угоду про спільні дії у війні.
Складання антигітлерівської коаліції продовжилося і в 1942 році. 1 січня 1942 у Вашингтоні відбулася нарада дипломатичних представників 26 країн, що підписали «Декларацію Об’єднаних Націй». У Декларації говорилося про рішучість її підписали країн докласти всіх зусиль для розгрому ворога. Учасники Декларації брали на себе зобов’язання не укладати сепаратного перемир’я або миру з ворогом. У травні 1942 року між СРСР і Англією був підписаний договір «Про союз у війні проти гітлерівської Німеччини та її спільників у Європі та про співробітництво і взаємну до після війни». Цей договір з’явився головною правовою базою співробітництва двох країн в роки війни.
У червні 1942 року у Вашингтоні було підписано радянсько-американська угода «Про принципи, застосовні до взаємної до у веденні війни проти агресії». У цій угоді зафіксовані взаємні зобов’язання сторін: США постачають в СРСР оборонні матеріали, озброєння; СРСР, у свою чергу, надає Сполученим Штатам сировину, оборонну інформацію, обслуговування американських вантажів і так далі.
Влітку 1942 між СРСР, Англією і США була досягнута угода про відкриття другого фронту. Передбачалося відкрити другий фронт в кінці 1942 року. Але Черчиллю вдалося переконати Рузвельта замість відкриття другого фронту висадити англо-американські війська в Північній Африці. Відкриття другого фронту було перенесено на весну 1943 року, але навесні 1943 року другий фронт у Європі так і не був відкритий. Після поразки фашистських військ під Сталінградом правлячі кола Англії і США активізували дії своїх військ у Північній Африці.
У січні 1943 року в Касабланці відбулася зустріч Рузвельта і Черчілля. На ній глави двох країн підтвердили намір своїх держав вести війну до повної капітуляції фашистської Німеччини та її союзників. Яких-небудь конкретних рішень про відкриття в Європі другого фронту в 1943 році прийнято не було. У травні 1943 року на черговій зустрічі Рузвельта і Черчілля, що відбулася у Вашингтоні, було прийнято рішення відкласти відкриття другого фронту в Європі до травня 1944 року.
На початку липня 1943 англо-американські війська висадилися в Сицилії, а 3 вересня того ж року – в південній Італії. Італія капітулювала, фашистський уряд Муссоліні було відставлено від влади. Новий уряд Італії оголосив війну Німеччині.
Корінний перелом у війні поставив перед країнами антигітлерівської коаліції ряд питань про організацію остаточного розгрому Німеччини та її союзників. З цією метою 19-30 жовтня 1943 в Москві відбулася конференція міністрів закордонних справ СРСР, США та Англії. Центральним питанням на конференції було питання про відкриття в Європі другого фронту. Англія і США підтвердили своє рішення почати висадку військ у Франції навесні 1944 року.
На конференції були прийняті декларації про Італію та Австрії. У них йшлося про необхідність відновлення демократії та покарання військових злочинців в Італії; про відновлення свободи і незалежності в Австрії. На конференції була узгоджена, а потім і підписана Рузвельтом, Черчиллем і Сталіним «Декларація про відповідальність гітлерівців за скоєні звірства», що заклала міжнародно-правові підстави для покарання військових злочинців. У прийнятій на конференції «Декларації чотирьох держав з питання про загальну безпеку», яку підписали СРСР, Англія, США і Китай, йшлося про необхідність створення загальної міжнародної організації для підтримки миру і безпеки у всьому світі. В цілому підсумки Московської конференції свідчили про зміцнення антифашистської коаліції.
Тегеранська конференція мала величезне міжнародне значення. Незважаючи на певні розбіжності її учасників з низки питань, загалом, ця зустріч глав держав антифашистської коаліції сприяла її подальшому6 червня 1944 висадкою англо-американських військ у Північній Франції (в Нормандії) було відкрито другий фронт, і восени союзники перейшли до активних наступальних дій в Європі. Наступ союзників тривало до грудня. У грудні 1944 року німецькі війська перейшли в контрнаступ в районі Арденн. Несподіване, добре підготовлене контрнаступ поставило англо-американські війська в дуже важке становище. На початку січня 1945 Черчілль звернувся до Сталіна з проханням розпочати наступ на Східному фронті. Започаткували 12 січня 1945 наступ Червоної Армії врятувало війська союзників від розгрому.
Объяснение:
