М
Молодежь
К
Компьютеры-и-электроника
Д
Дом-и-сад
С
Стиль-и-уход-за-собой
П
Праздники-и-традиции
Т
Транспорт
П
Путешествия
С
Семейная-жизнь
Ф
Философия-и-религия
Б
Без категории
М
Мир-работы
Х
Хобби-и-рукоделие
И
Искусство-и-развлечения
В
Взаимоотношения
З
Здоровье
К
Кулинария-и-гостеприимство
Ф
Финансы-и-бизнес
П
Питомцы-и-животные
О
Образование
О
Образование-и-коммуникации
yaroslavpilip
yaroslavpilip
04.01.2020 06:41 •  История

Какой из приведённых исторических фактов можно использовать для аргументации следующей точки зрения "Пётр 3 продолжил политику своих предшественников по отношению к дворянству?" 1) издание манифеста о вольности дворянской
2) учереждение губернских дворянских собраний
3) издание жаллованной грамоты дворянтству
объясните ,как с выбрннго вами факта можно аргументировать данную точку зрения ​

👇
Ответ:
Ququki
Ququki
04.01.2020
Я думаю что третий вариант наиболее подходящий
Можно задать вопросы и ответь же на них:
Зачем было создано? С какой целью? И кому это было нужно?
4,7(58 оценок)
Открыть все ответы
Ответ:
vlad0ss
vlad0ss
04.01.2020

ответ:ДЕРЕВЯННОЕ НАСЛЕДИЕ: ШЕДЕВР В УМИРАЮЩЕЙ ДЕРЕВНЕ И ШАТРОВАЯ СЕВЕРНАЯ ЦЕРКОВЬ

ИНДУСТРИАЛЬНОЕ НАСЛЕДИЕ: МОДЕРНОВЫЙ ВОКЗАЛ И ВОДОНАПОРНАЯ БАШНЯ С ИСТОРИЧЕСКИМИ ИНТЕРЬЕРАМИ

ЦЕРКВИ: СОБОР С КРУЖЕВНЫМ КИРПИЧНЫМ ДЕКОРОМ И КОЛОКОЛЬНЯ-МАЯК

УСАДЬБЫ: ЗАМОК ШЕХТЕЛЯ И ДОМ ГЛАВНОГО АРХИТЕКТОРА ИРКУТСКА

XX ВЕК: РАБОЧИЕ И НАУЧНЫЕ ГОРОДКИ И БРУТАЛИЗМ ЭРНСТА НЕИЗВЕСТНОГО

Печёрский монастырь

«Строгоновские» церкви

Рождественская церковь

Киевская Русь (988-1230)

Ранний московский период (1230-1530)

Средний Московский период (1530-1630)

Объяснение:

4,6(4 оценок)
Ответ:
dashaR06032006
dashaR06032006
04.01.2020

Розвиток ринкового господарства в Східній Україні у пореформений період. Стабілізація фі­нансово-кредитної системи. Столипінська аграрна реформа. Особливості економічного роз­витку західноукраїнських земель

Основною рисою економічного життя в пореформений період став бурхливий розвиток ринкового господарства. Реформи 1860—1870-х років відкрили широкий шлях новим соціально-економічним відносинам, дали можливість утвердитись їм як пануючій системі. Саме ці реформи дозволили зламати феодальні відносини, завершити промисловий переворот, сформувати ті соціальні групи, які притаманні ринковій економіці. Залишки феодальних відносин, що зберігалися в сільському господарстві, утруднювали розвиток ринкових відносин, які все-таки поступово завойовували позиції як у селянських, так і в поміщицьких

господарствах.

Високі викупні платежі, податковий тягар, який несли селяни (із загальної суми податків 94% складали ті, котрі стягувалися з селян), різко збільшили грошові потреби селян, що в свою чергу призводить до збільшення частини товарного продукту, який вироблявся в селянському господарстві, тобто до зростання товарності селянських господарств. У свою чергу цей процес прискорює інший — диференціацію останніх, поділ на заможні та злиденні селянські господарства. Серед зубожілих селян формується ринок робочої сили, який забезпечує не лише сільське господарство наймитами, але й промисловість вільнонайманими робітниками, що сприяє розширенню внутрішнього ринку. Не менш важливим наслідком диференціації, який впливає на місткість внутрішнього ринку, є також і формування верхньої верстви — так званих куркулів — господарство яких носить яскраво товарний характер, а самі вони стають стабільними споживачами сільськогосподарських машин, добрив, більш якісного насіння, елітної худоби тощо.

Помітні зміни відбуваються й у поміщицьких господарствах. Після відміни тимчасовозобов’язаного стану (1881 p.), значна частина поміщицьких господарств так і не змогла пристосуватися до нових умов, і вони змушені були закладати маєтки в кредитних установах або продавати їх. Цe становище ще погіршується у зв’язку зі світовою аграрною кризою 1870-х років, коли різко впали світові ціни на збіжжя через надходження на європейські ринки дешевого американського хліба. В цей період лише в Україні в руки селян через Селянський поземельний банк (створений у 1882 p. для скупки поміщицьких земель з метою наступного продажу їх селянам) перейшло близько 4 млн десятин землi. Якщо в 1877 р. дворянам належало 16 млн десятин, то в 1902 p. — лише 12,2 млн десятин.

Объяснение:

4,5(96 оценок)
Это интересно:
Новые ответы от MOGZ: История
logo
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси Mozg
Открыть лучший ответ