М
Молодежь
К
Компьютеры-и-электроника
Д
Дом-и-сад
С
Стиль-и-уход-за-собой
П
Праздники-и-традиции
Т
Транспорт
П
Путешествия
С
Семейная-жизнь
Ф
Философия-и-религия
Б
Без категории
М
Мир-работы
Х
Хобби-и-рукоделие
И
Искусство-и-развлечения
В
Взаимоотношения
З
Здоровье
К
Кулинария-и-гостеприимство
Ф
Финансы-и-бизнес
П
Питомцы-и-животные
О
Образование
О
Образование-и-коммуникации
891447819danilDanil
891447819danilDanil
30.06.2020 21:53 •  История

Ресейдің ыдырау себептері​

👇
Открыть все ответы
Ответ:
Ankur1
Ankur1
30.06.2020

Щорічно 24 травня у багатьох слов’янських країнах (Білорусі, Болгарії, Македонії, Росії, Сербії, Чорногорії, Україні та в інших) урочисто прославляють святих Кирила і Мефодія — творців слов’янської писемності.

Святі рівноапостольні брати Кирило і Мефодій, православні ченці, в ІX столітті (орієнтовно — 862 рік) створили слов’янську абетку — на основі грецької мови, суттєво змінивши її, щоб передати слов’янську звукову систему. Новий алфавіт отримав назву «кирилиця». Окрім неї, також була створена ще одна слов’янська абетка — глаголиця.

Одночасно вони почали перекладати з грецької на слов’янську Євангеліє і Псалтир. Кирило та Мефодій переклали зі старогрецької мови багато книг, що започаткувало слов’янську літературну мову і книжкову справу. В середньовічній Європі слов’янська мова стала третьою після грецької та латинської, за до якої поширювалося Слово Боже.

Двадцятирічна просвітницька діяльність Кирила та Мефодія і їхніх учнів мала всеслов’янське значення: вони підняли освіту і спільну культуру слов’янських народів на високий щабель, заклавши тим самим основи церковнослов’янської писемності, фундамент усіх слов’янських літератур.

Святкування пам’яті святих братів ще за старих часів мало місце в усіх слов’янських народів, але потім, під впливом різних історичних і політичних обставин, було забуте. На початку XІX століття разом із відродженням слов’янських народностей відновилася і пам’ять про слов’янських первоучителів, пише Голос України.

4,7(67 оценок)
Ответ:
DimaIvanov56234
DimaIvanov56234
30.06.2020
Римская армия, состоящая из ополченцев, к концу войны стала опытной и достаточно профессиональной, карфагенская же армия наемников часто показывала свою несостоятельность в частности из-за бездарности карфагенских полководцев и их неумения командовать многоязычной армией, а также из-за ненадёжности самих наёмников. Наконец, Рим показал свою готовность идти до конца и не останавливаться перед любыми жертвами ради победы. Резервы же Карфагена, опиравшегося на наёмные армии, исчерпались быстрее. Граждане склонны были идти на материальные жертвы в меньшей степени, чем римляне.
4,8(5 оценок)
Это интересно:
Новые ответы от MOGZ: История
logo
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси Mozg
Открыть лучший ответ