Перша радянсько-українська війна — збройний конфлікт між Радянською Росією і Українською Народною Республікою у період від 21 грудня 1917 року до 12 червня 1918 року. Війна відбувалася за контроль над територіями колишньої Російської імперії землі яких населяли переважно українці.
Объяснение:
збройний конфлікт між Радянською Росією та Українською Народною Республікою (УНР) в 1917—1921 роках за контроль над українськими землями, колишніми південно-західними губерніями Російської імперії. Складова частина української революції. Формально була війною між прихильниками незалежної України зі столицею в Києві (УНР) і більшовицької маріонеткової держави — Української Соціалістичної Радянської Республіки (до 1919 відомої як Українська Народна Республіка Рад) зі столицею в Харкові. Призвела до значних втрат у тогочасному українському суспільстві. Закінчилася поразкою УНР, більшовицькою окупацією України і входженням УСРР до складу Радянського Союзу в 1922 році.
Республіці властиві такі риси:
Існування одноосібного і колегіального глави держави — президента або дожа і парламенту.
Парламент представляє законодавчу владу.
Завдання президента — очолювати виконавчу владу, але це характерно не для всіх типів республік.
Виборність на певний термін голови держави і інших верховних органів державної влади. Так, президент і парламент повинні обиратися народом на певний термін.
Юридична відповідальність голів держави. Наприклад, згідно із більшістю конституцій, у парламенту є право звільнення від посади президента за тяжкі злочини проти держави (імпічмент).
У випадках, передбачених конституцією, право представляти і виступати від імені держави має президент.
Відповідальність вищих органів держави за виконання своїх повноважень перед народом або вищим представницьким органом.
Верховенство актів, які видаються вищим представницьким органом країни.
Державна влада розподілена на законодавчу, виконавчу і судову