Було багато причин, які викликали ліквідацію гетьманства. Насамперед - зміни на царському престолі. 1761 року померла цариця Єлисавета. Після її смерти короткий час правив її племінник, син гольштайнського герцоґа, Петро III. Він припинив війну з Прусією, тим врятувавши її від загибелі, і, в інтересах своєї батьківщини, Гольштайнії, розпочав війну з Данією. В Україні проголошено набір охотників для «гольшайнського корпусу», до якого вступило кілька тисяч українців. Взагалі за правління Єлисавети і ще більше за Петра III Гольштайн став відігравати в Україні помітну роль: чимало старшинської молоді служило при гольштайнському дворі. Петро III виявляв симпатії до України, але в 1762 році його скинуто з престола і вбито. На престіл вступила його жінка, німецька принцеса, під іменем Катерина II. Вона послідовно провадила принцип централізації управління і поспішала скасувати автономію окремих народів, що входили до складу Російської імперії. Першим мало бути, на її думку, скасовано гетьманство
В 1725 умирает Петр 1. Вопрос о наследии решает Сенат. Императором должен был стать Петр 2, однако Меншиков приводит к Сенату гвардию. Они кричат: "У нас умер батюшка, но осталась матушка". Так императрицей становится Екатерина 1
А причины дворцовых переворотов всегда одни и те же: Благодаря петровским реформам в России сложилась абсолютная монархия, соц. опорой которой стали дворяне. Именно они определяют, кто правит в стране, т.е. совершают перевороты. Также благодаря реформам Петра армия, особенно гвардия, стали играть важную роль в полит жизни страны.