Слов’яни — індоєвропейські племена, які замешкують Європу близько 2 тисяч років.
tut-cikavo Вчені досі не знають, як з’явились слов’яни: прийшли разом з гунами, зародились у басейні Дунаю або в Придніпров’ї.
tut-cikavo Від 300 до 350 мільйонів осіб — чисельність слов’ян у ХХІ ст.
tut-cikavo Поділ на західних, східних і південних слов’ян відбувся у другій половині І тисячоліття н.е.
tut-cikavo П’ята частина території Європи заселена слов’янами.
tut-cikavo ”Північних” і “центральних” слов’ян не існує, а сучасну центральну Європу заселяють нащадки східної гілки.
tut-cikavo Язичництво слов’ян має чимало спільного з віруваннями індійців. Місцеві племена так само практикували кремацію і посилали дарунки рахманам (брахманам) за течією ріки.
tut-cikavo Єдина релігійна книга слов`ян-язичників — Велесова книга, досі не знайдена. Деякі вчені взагалі не визнають факт її існування.
tut-cikavo Рай в уявленні слов’ян був краєм теплої погоди, куди відлітають на зимівлю птахи. Окрім назви “ирій, вирій” про нього також говорили “тридесяте царство”. Герої народних казок доходили, зазвичай, не далі “тридев’ятого”.
tut-cikavo Пекло в слов’янському світогляді — край холоду і темряви. Земля у ньому настільки тверда й холодна, що на ній не зросте жоден урожай. Вхід туди знаходиться неподалік річки Смородини
По настойчивым будущего Киевского митрополита Гедеона (Святополк-Четвертинского) и гетмана Ивана Самойловича из Москвы в Константинополь к предшественнику Дионисия патриарху Иакову был отправлен посол-грек Захария Иванов (Софир) с целью получить грамоту о передаче Киевской митрополии под юрисдикцию Московского патриарха. Патриарх Иаков отказался дать согласие без разрешения османского везира. Московское правительство не стало обращаться к везиру, и 8 ноября 1685 года архиепископ Луцкий Гедеон был возведён Московским патриархом Иоакимом на Киевскую митрополичью кафедру без разрешения Константинопольского патриарха. Тогда же в Константинополь отправились послы гетмана Самойловича Иван Лисица и дьяк Никита Алексеев с грамотами от Московского патриарха Иоакима и царей Иоанна V и Петра I с утвердить переход Киевской митрополии в юрисдикцию Москвы и подтвердить поставление митрополита Гедеона. Послы обратились к находившемуся в Адрианополе великому везиру, который, стремясь сохранить хорошие отношения с Москвой, дал согласие на переход Киевской митрополии под власть Московского патриарха. Узнав об этом, Иерусалимский патриарх Досифей II согласился с этим решением и получению грамот у Дионисия IV, который приехал в Адрианополь, чтобы подтвердить своё очередное избрание патриархом у великого везира.