1) А Польщі
2)В Організації українських націоналістів (ОУН )
3)Б В. Липинський
4)А Голодомор 1932—1933 рр. та політичні репресії в УСРР
5)В Організація українських націоналістів (ОУН )
6)А Польщі
7)1,4,5
8)1 - В
2 - Г
3 - А
4 - Б
9)Б, А, Г, В
10)За Мюнхенською угодою 30 вересня 1938 року Судетська область Чехословаччини без її згоди була передана Німеччині. Скориставшись сприятливою ситуацією, чехи та закарпатські українці стали домагатися отримання автономії для своїх народів.
22 листопада 1938 року Чехословацька Республіка ухвалила закон про Конституцію Карпатської України. Уряд розгорнув роботу з підготовки виборів до Сейму Карпатської України. Проте останнє слово в розв’язанні проблеми Закарпаття належало Німеччині, на підтримку якої розраховували карпатські українці.
З проголошенням автономії Карпатської України українська карта в руках Гітлера стає справжнім козирем. Він використовує її як засіб тиску і шантажу у відносинах як з потенційними противниками, так і майбутніми союзниками. Угорська влада неодноразово зверталася до Гітлера, претендуючи на Закарпаття. Однак спочатку пропозиції були марними. Нарешті 2 листопада 1938 року за рішенням Віденського арбітражу Карпатська Україна мала поступитися Угорщині Ужгородом, Береговим, Мукачевим та прилеглими до них районами, де мешкало 1 млн. 100 тис. людей. Столицею Карпатської України став Хуст. Гітлер прагнув перетворити Угорщину на свого сателіта, тож передача частини Закарпатської України була своєрідним авансом майбутньому союзникові Німеччини. Досвід короткого існування української державності в Закарпатті став першим свідченням того, що спроба вибороти українську незалежність за до нацистської Німеччини є безперспективною справою.
Отсюда и перед преподавателями, и в первую очередь, перед студентами, стоит серьезная во всем своем немалом объеме двуединая задача:
нужно обязательно опереться на все научное обилие, многообразие теоретических исследований, сделавших своим основным предметом мировую культуру ХХ столетия, в том числе и проблемы ее кризисных проявлений;
последовать мудрому совету К.Юнга – внимательно наблюдать за всем, что происходит вокруг нас, вместе с нами, независимо от того, соответствует ли это чьим-то заранее сформировавшимся взглядам и идейным пристрастиям. И тогда наше субъективное по природе восприятие и индивидуальное мышление смогут достаточно адекватно и объективно охватить все сложное многообразие, все коллизии и противоречия феномена под названием "КУЛЬТУРА ХХ СТОЛЕТИЯ".