М
Молодежь
К
Компьютеры-и-электроника
Д
Дом-и-сад
С
Стиль-и-уход-за-собой
П
Праздники-и-традиции
Т
Транспорт
П
Путешествия
С
Семейная-жизнь
Ф
Философия-и-религия
Б
Без категории
М
Мир-работы
Х
Хобби-и-рукоделие
И
Искусство-и-развлечения
В
Взаимоотношения
З
Здоровье
К
Кулинария-и-гостеприимство
Ф
Финансы-и-бизнес
П
Питомцы-и-животные
О
Образование
О
Образование-и-коммуникации
Juylia555
Juylia555
31.08.2020 06:05 •  История

Становище православної і греко-католицької церков в україні 17ст

👇
Ответ:
sasha1836
sasha1836
31.08.2020
Становлення греко-католицької церкви відбувалося за підтримки польської влади і Папи Римського. Часто супроводжувалося утисками і насильством над православними.

Греко-католицька церква виступила з ініціативою до православної церкви про примирення (1621 р., пропозиції Й.-В. Рутського). Унаслідок загострення протистояння між православними і греко-католиками досягти порозуміння не вдалося.

За «Пунктами заспокоєння обивателів Корони і Великого князівства Литовського руського народу грецької релігії» греко-католикам гарантувалося право на ту частину українців і білорусів, що визнали унію. Вони отримували сім єпархій, а православні п’ять.

Митрополит Іпатій Потій (1599–1613 рр.) активно залучав до унії духівництво і шляхту. 1603 р. приєднав до греко-католицької церкви 50 родів волинської шляхти. Заснував у Вільно першу греко-католицьку семінарію та школу в Бересті. Митрополит Й.-В. Рутський (1613–1637 рр.) провів реформи устрою греко-католицької церкви.

У 30-х рр. XVII ст. становище греко-католицької церкви ускладнилося. Польська влада, розчарована невдалими спробами об’єднати всіх українців та білорусів, була змушена піти на діалог із православною церквою, яка зберігала вплив і значення.
4,4(73 оценок)
Ответ:
Роннилав
Роннилав
31.08.2020

Становлення греко-католицької церкви відбувалося за підтримки польської влади і Папи Римського. Часто супроводжувалося утисками і насильством над православними.Греко-католицька церква виступила з ініціативою до православної церкви про примирення (1621 р., пропозиції Й.-В. Рутського). Унаслідок загострення протистояння між православними і греко-католиками досягти порозуміння не вдалося.

ду

ДУМАЮ

4,4(58 оценок)
Открыть все ответы
Ответ:
katttty9989
katttty9989
31.08.2020
Змест і структура метадычнага дапаможніка адпавядаюць вучэбнай праграме па беларускай літаратуры для ХІ класа ўстаноў агульнай сярэдняй адукацыі. На гэтым этапе ў межах гісторыка-літаратурнага курса ў выпускным класе вывучаецца літаратура ХХ — пачатку ХХІ стагоддзя. У змест літаратурнай адукацыі ўваходзяць асновы гісторыі літаратуры, мастацкія творы, тэарэтычныя паняцці, развіццё вуснага і пісьмовага маўлення. Вучэбная праграма распрацавана нядаўна, таму яшчэ недастаткова забяспечана вучэбна-метадычнымі матэрыяламі, якія б улічваліістотнае змяншэнне колькасці гадзін, адведзеных на вывучэнне традыцыйных для ХІ класа тэм. Мэта гэтага выдання — дапамагчы настаўніку рэалізаваць асноўныя канцэптуальныя прынцыпы вучэбнай праграмы, праводзіць заняткі змястоўна і цікава. Характар змешчаных у дапаможніку рэкамендацый абумоўлены перакананнем аўтар­ скага калектыву ў тым, што на ўроку літаратуры славеснік па­ вінен сфарміраваць у вучняў уменне чытаць і разумець мастацкі тэкст. «Навучанне і выхаванне творчасцю» (М. Лазарук) нельга рэалізаваць без удумлівага, дэталёвага асэнсавання твораў. Пры іх вывучэнні аўтары дапаможніка прапануюць настаўнікам выкарыстоўваць класічныя метады выкладання: эўрыстычны, даследчы, метад творчага чытання. У прапанаваным выданні эўрыстычны метад даволі часта рэалізуецца праз эўрыстычную гутарку, якая ўключае ў сябе праблемныя пытанні. Настаўнік павінен дапамагчы вучню выказаць сваё меркаванне аб пра­ чытанымтэксце, аргументаваць свае высновы.Урокалітаратуры няма без асобаснага перажывання і асэнсавання прачытанага. Менавіта спецыфіка ўспрымання мастацкага твора вучнямі канкрэтнага класа павінна дыктаваць настаўніку выбар той ці іншайінтэрпрэтацыі тэксту. Прапанаваныя метадычныя парады
4,7(83 оценок)
Ответ:
perov200
perov200
31.08.2020

Отмена крепостного права в России вызвала необходимость проведения и других реформ: в области местного самоуправления, суда, образования, печати, финансов, в военном деле. Разработка этих реформ началась практически одновременно с подготовкой крестьянской. Однако проведение их замедлилось на полтора десятилетия. Поэтому далеко не все, что ранее проектировалось, получило воплощение в законах, изданных в условиях спада общественно-политической активности в стране. Отсюда и ограниченность и незавершенность проводимых в 1863–1874 гг. реформ.

Второй по важности после крестьянской реформы 1861 г. можно назвать земскую. 1 января 1864 г. было издано “Положение о губернских и уездных земских учреждениях”, вводившее всесословные выборные органы местного самоуправления – земства.

4,7(84 оценок)
Это интересно:
Новые ответы от MOGZ: История
logo
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси Mozg
Открыть лучший ответ