Конституція значно обмежувала права гетьмана, передбачала створення представницького органу – Генеральної ради. У ній було закладено підвалини принципу поділу влади на виконавчу й судову гілки, впроваджувалася виборність посад.
2.Генеральна військова рада бере початок від зборів козацького війська, на яких до 1648 року обирали гетьмана, козацьку старшину, обмірковували військові і станові справи. Генеральна військова рада була органом прямого народоправства, нагадуючи віча доби середньовіччя. Участь у генеральній військовій раді могли брати всі, хто належав до козацького стану, зокрема, знатні військові товариші і старшина, іноді — делегації від міщан, запорожці, в окремих випадках — селяни (так звана чорна рада). Число присутніх доходило до кількох тисяч.
Постійного місця зборів генеральної військової ради не було. Найчастіше вона збиралася на річці Росаві (Київщина) та в Переяславі. Генеральну військову раду скликали окремими універсалами гетьмани і самі їх проводили. Правильного голосування не було, рішення приймалися за згодою більшості, що її можна було встановити на око.
Генеральна військова рада обирала гетьмана і вищу козацьку старшину, розглядала питання війни і миру, обговорювала зовнішньополітичні справи, а іноді й справи внутрішньої політики та судочинства. Компетенції Генеральної військової ради частково збігалися й конкурували з компетенціями гетьмана і Ради Старшини.
Під кінець 17 століття Генеральна військова рада втратила значення центрального державного органу на користь гетьмана і Ради Старшини. У 18 столітті Генеральна військова рада стає лише формою урочистого військового параду при обранні нового гетьмана.
В лютому 1750 року відбулась остання Генеральна військова рада, на якій було проголошено гетьманом України Кирила Розумовського.
Объяснение:
Слов'яни є корінним населенням Європи індоєвропейського походження. Індоєвропейці, широко розселившись по Європі і Азії, дали початок багатьом народам, у тому числі і слов'янам. Східні слов'яни розселилися на території сучасної України, Білорусії, частково Росії Західні слов'яни дали початок полякам, чехам, словакам, лужицьким Південні слов'яни - болгарам, сербам, хорватам, словенцям, боснійцям, македонцям, чорногорцям.Східні слов'яни - українцям, росіянам, білорусам. У них поширилося орне землеробство, практикувалося двопілля, вирощували пшеницю, ячмінь, овес, просо, горох, коноплю, сочевицю.
Объяснение: я хз что еще писать
Борисфен (на острове Березань в устье Днепра) — первая греческая колония в Северном Причерноморье, позднее ее центр переместился севернее в Ольвию; основана ок. 647 г. до н. э.
Тира (сейчас Белгород-Днестровский, основана ок. 502 г. до н. э.); ЮНЕСКО внесена в список 10-ти старейших городов мира, самый старый город (из существующих) Украины и вообще всей Восточной Европы.
Ольвия (район Очакова, основана в первой четверти VI века до н. э., один из крупнейших полисов региона);
Керкинитида (сейчас Евпатория, основана около 550 г. до н. э. ионийцами. В IV — ІІ вв. до н. э. находилась под властью Херсонеса, затем захвачена и практически разрушена скифами.);
Херсонес Таврический (сейчас на его месте Севастополь; основан гераклейцами около 528 г. до н. э.) — важнейший город юго-западной Таврии; ослабленный борьбой со степными кочевниками и Боспором, попал в зависимость от Рима, позднее стал владением Византии. Его преемником стало княжество Феодоро.
Калос-Лимен (у пгт Черноморское) — основан в IV в до н. э. ионийцами. В конце IV в до .н. э. был захвачен херсонеситами; стал ареной противостояния между греками и степными народами — скифами и сарматами. Уничтожен сарматами в І в н. э.
Феодосия — основана в середине VI века до н. э., с 355 г. до н.э. — захвачена Боспорским царством. После гуннского нашествия — аланское, затем хазарское поселение, постепенно опустевшее. Возрождение началось с 1267 г., когда это место было выкуплено у татар генуэзцами под торговую факторию и где возродился город под именем Кафа;
Пантикапей (позднее центр Боспорского царства (ныне Керчь, основан в самом конце VΙΙ в. до н.э или первой четверти VΙ в. до н. э.) с прилегающими к нему полисами и поселениями, также вошедшими в состав Боспорского царства:
Нимфей
Тиритака
Мирмекий
Илурат
Киммерик
Акра
Китей
Зенонов Херсонес
Гераклий
Порфмий
Парфений
На азиатской стороне Боспора Киммерийского:
Гермонасса — основана милетянами в первой четверти VI века до н. э.
Кепы — основаны милетянами в 580-е — 570-е годы до н. э.
Коркондама
Патрей — основан не позднее третьей четверти VI века до н. э.
Фанагория — основана вскоре после 543 года до н. э., крупнейший город на азиатской стороне Керченского пролива;
Киммерий
Ахиллий
Бата
писала реферат брала из энциклопедии, может