Мента́льність (від лат. mens — пов'язаний з духом, духовністю б мислення, загальна духовна налаштованість, установка індивіда або соціальної групи (наприклад етнічного, професійного або соціального до навколишнього світу[1].
Ментальність — сукупність соціально-психологічних настанов, автоматизмів та навичок свідомості, які формують бачення світу та уявлення людей, що належать до тої або іншої культурної спільноти. Як будь-який соціальний феномен, ментальності історично мінливі, але зміни в них відбуваються дуже повільно. Основні наукові дисципліни, які досліджують феномен ментальності, – соціальна психологія, соціолінгвістика, соціальна історія, культурна та соціальна антропологія.
Объяснение:
М. Грушевський вважав, що українці мають західний тип ментальності, хоча він не відкидав і ролі східних впливів.[2] Зокрема однієї із рис українського менталітету є надмірна любов українців до гумору, сатири і взагалі сміху. Також до особливостей нації відносилося те що, внаслідок пізнішої кріпацької залежності, українці не були обтяжені надто великими податками й поборами, всіма верствами мали змогу навчатися грамоти. Не лише козаки, а й простолюд міг тією чи іншою мірою впливати на владу[3].
Українці, при всіх обмеженнях, які історично зумовлені, воліли жити за нормами свободи, причому індивідуальної свободи. Це було їхньою потребою і тією політичною програмою чи ідеалом. Суспільні форми життя і їхнє державно-правове вирішення на українських землях, починаючи з Козацької республіки, не були ідеальними. Але вони були набагато ліберальнішими, гуманнішими, цивілізованішими, ніж ті, які їм нав’язували ззовні. Це добре і наочно демонструє поява першої в Європі демократичної й республіканської конституції, яку склав гетьман в екзилі, сподвижник Івана Мазепи – Пилип Орлик[4].
Вид Платейской равнины, на которой состоялось сражение. Гравюра 1829 годаДата
9 сентября 479 до н. э.
Место
Платеи (Беотия), Греция
Итог
Окончательная победа греков
ПротивникиГреческие города-, АристидМардоний†Силы сторон110 000350 000 (Геродот), 70 — 120 тысяч, согласно современным историкам[1][2][3]Потери159 (Геродот) 1 360 (Плутарх) ок. 10 000 (Эфор иДиодор)43 000 из 300 000 остались в живых, заранее сбежав с поля боя (Геродот)
 Аудио, фото, видео на Викискладе
Битва при Платеях — одно из крупнейших сухопутных сраженийгреко-персидских войн, состоявшееся в 479 году до н. э. на склонах горы Китерон рядом с небольшим городком Платеи вБеотии.
В битве при Платеях персидская армия потерпела сокрушительное поражение. Под руководством спартанца Павсания союзным греческим войском было уничтожено практически всё войско противника. Битва при Платеях привела к полному разгрому вторгнувшихся на территорию Эллады сухопутных силимперии Ахеменидов под руководством Ксеркса. Потери греков были сравнительно небольшими, согласно различным античным источникам, они оцениваются от нескольких сотен до десяти тысяч воинов.
Демократия ( демос- народ, кратия - власть) 1, был кризис , бедняки были в долгах у богачей и зажиточных людишек , те кто не мог платить долг из за недостатка средств продавали детей и уходили к ним в рабство и люди доверили ему это место для проведения изменений в государстве 2,он взялся проводить реформы , отменил все долги , нельзя было брать в долг под залог людей , крестьяне землю получили , развитие земледелие пошло 3, чем больше у человека было всего во владении , тем больше прав у него было , долговое рабство убралось
Мента́льність (від лат. mens — пов'язаний з духом, духовністю б мислення, загальна духовна налаштованість, установка індивіда або соціальної групи (наприклад етнічного, професійного або соціального до навколишнього світу[1].
Ментальність — сукупність соціально-психологічних настанов, автоматизмів та навичок свідомості, які формують бачення світу та уявлення людей, що належать до тої або іншої культурної спільноти. Як будь-який соціальний феномен, ментальності історично мінливі, але зміни в них відбуваються дуже повільно. Основні наукові дисципліни, які досліджують феномен ментальності, – соціальна психологія, соціолінгвістика, соціальна історія, культурна та соціальна антропологія.
Объяснение:
М. Грушевський вважав, що українці мають західний тип ментальності, хоча він не відкидав і ролі східних впливів.[2] Зокрема однієї із рис українського менталітету є надмірна любов українців до гумору, сатири і взагалі сміху. Також до особливостей нації відносилося те що, внаслідок пізнішої кріпацької залежності, українці не були обтяжені надто великими податками й поборами, всіма верствами мали змогу навчатися грамоти. Не лише козаки, а й простолюд міг тією чи іншою мірою впливати на владу[3].
Українці, при всіх обмеженнях, які історично зумовлені, воліли жити за нормами свободи, причому індивідуальної свободи. Це було їхньою потребою і тією політичною програмою чи ідеалом. Суспільні форми життя і їхнє державно-правове вирішення на українських землях, починаючи з Козацької республіки, не були ідеальними. Але вони були набагато ліберальнішими, гуманнішими, цивілізованішими, ніж ті, які їм нав’язували ззовні. Це добре і наочно демонструє поява першої в Європі демократичної й республіканської конституції, яку склав гетьман в екзилі, сподвижник Івана Мазепи – Пилип Орлик[4].