Політичні реформи і зростання соціальної та національної активності українського суспільства наприкінці 80р. 20 – го століття 1.Назвати події за роками:
1. Березень 1990р -
1989 – 1991рр -
2. Жовтень 1990р -
21 січня 1990р -
2.1. Отримання правдивої інформації, можливість критики, говорити, писати і знати правду розумілося як…
2. Якісне «оновлення» політичної системи на основі: дотримання закону, прав людини, свободи і т.д. розумілося як…
3.1. Хто був першим і останнім президентом СРСР?
2. Хто в Україні першим поставив вимоги про реальний політичний та економічний суверенітет держави?
4.1. Опір КПУ політичним реформам привів до…
2. Хто в Україні протистояв партійній та державній номенклатурі?
5.1. Яке питання загострилося в зв’язку з політичними реформами, лібералізацією та гласністю?
2. Скільки учасників було у мітингах, проведених неформальними об’єднаннями в кінці 1988 – поч. 1989рр.?
6.1. Робітники якої галузі першими в Україні розпочали страйкову боротьбу?
2. Яка подія відбулася в Києві 8 – 10 вересня 1989р.?
7.1. Політична організація, що виражає інтереси певної соц. групи і прагне досягнення певних цілей та ідеалів називається…
2. Яка політична партія проголосила себе у жовтні 1989р. у Львові?
8.1. Яка політична організація проголосила КПУ злочинною організацією, а вояків ОУН – УПА героями боротьби за вільну Україну?
2. Скільки політичних партій існувало на 1991р.?
9.1. Програми багатьох партій були дуже схожими, мали загальні гасла…
2. Більшість партій гуртувалися не навколо якоїсь ідеї, а навколо окремих людей…
10.1. Різні партії мали високу популярність серед народу…
2. Більшість партій тісно співпрацювали з владою…
11.1. Традиції багатопартійності в Україні були відсутніми в умовах радянської влади…
2. Багатопартійність в Україні виникла раніше, ніж завершилася соціальна диференціація суспільства…
12.Якого ідейного спрямування переважали партії у:
1. Західній Україні
2. Східній Україні
Наступною причиною державотворення було виникнення самого давньоукраїнського етносу - автохтонного населення з сильним генотипом, що сформувався саме на цій землі в результаті численних етнічних оновлень і перетворень. Не випадково М.Грушевський вважав, що саме слов’янські племена антів, які залучили до об’єднання залишки скіфів і сарматів, стали генетичним корінням українського народу. Таким чином український етнос сформувався в 4-7 ст. н.е. в часи існування Антського союзу.
Крім того, швидке виникнення найбільшої у Європі держави і динамічний її розвиток були би просто неможливі без багатого державотворчого досвіду і традицій, які зберігалися в пам’яті народу. Мається на увазі Велика Скіфія, Боспорське царство, Антська держава, Готський племінний союз тощо. Сучасний науковець О.Палій таким чином говорить про роль скіфів на нашій землі: «Могутній племінний союз скіфів дозрів до рівня державності уже до середини І тисячоліття до н.е., об’єднавши в тому числі і праслов’ян. Таким чином, значно раніше, ніж у більшості регіонів Європи, в Україні створилися умови для державного життя та об’єднання в межах держави Великої Скіфії майже всієї території України»[1].
Російська історіографія наукову концепцію етногенезу європейських народів, основою якої є твердження про те, що саме народ є основним суб’єктом історії, на основі його самоорганізації і виникли сучасні держави. В Кремлі досі дотримуються «норманської теорії», згідно з якою саме Рюриковичів утворили Новгородську, Київську і Московську держави. Звідси робиться політичний висновок: одна династія – одна держава, що, на думку росіян, виправдовую їх агресивну політику підкорення сусідніх народів.