Объяснение:
Сучасники князя Костянтина Івановича Острозького (а це часто були люди, які зазнали
впливу ренесансної культури), щоб підкреслити військові заслуги й доблесть цього діяча,
порівнювали його зі знаковими постатями античності. Наприклад, папський легат у
Польщі Пізоні в 1514 р. писав: «Князь Костянтин може бути названий кращим
воєначальником нашого часу». І порівнював його із засновником Риму — Ромулом. Таке
порівняння не лише «мода», притаманна людям епохи Відродження. Це свідчення великих
заслуг князя в очах людини, яка належала до іншого культурного й конфесійного
простору. А польський король Сигізмунд Старий, надаючи один із привілеїв Костянтину
Івановичу в 1527 р., писав: «Він цілком слушно може бути порівняний не лише із
сучасними воєначальниками, а й зі знаменитими мужами давнини». Видатний польський
ренесансний хроніст Матвій Стрийковський називав Острозького «другим Аннібалом,
Пірром і Сціпіоном руським і литовським..., мужем світлої пам’яті й надзвичайно
прославленої діяльності». Велика похвала вміщена князю у «Волинському короткому
літописі» (середина ХVІ ст.) — творі, в якому оригінально поєдналися давньоруські й
ренесансні традиції. Також князя прославляли українські ренесансні латиномовні поети,
зокрема, Симон Пекалід у поемі «Про Острозьку війну...» (1600).
Воно було основним гальмом тому що люди працювали на панів,над людьми знущалися і т.д