Балахнинский соляной промысел возник ещё в средневековье и просуществовал до начала XIX века.Технология промысла была довольно проста. Под землю опускали выдолбленные внутри дубовые трубы до глубины залегания рассола.Потом этот рассол поднимался наверх деревянными вёдрами и начинался процесс выпаривания. Для этого сооружалась так называемая «варница».Труд солеваров был очень тяжёлый, потому что постоянный контакт с солью разъедал кожу, а также в варницах всегда была очень высокая температура, что затрудняло дыхание рабочих. Как уже было сказано выше, с открытием солеваренных предприятий на Урале и на озере Эльтон, балахнинский соляной промысел угас.
ответ:Визвольна війна українського і білоруського народів 1648-1654 років - поширена в історіографії назва повстання козаків Запорізького війська на чолі з Б.М. Хмельницьким, підтриманого селянами і міщанами (городянами), проти уряду Речі Посполитої.
Військові дії між козаками, яких періодично підтримували кінні загони кримського хана Іслам-Гірея III, і польсько-литовськими військами йшли з перервами. На початку 1648 року Б.м. Хмельницький з невеликим загоном розгромив вірний польському королю Владиславу IV козачий Корсунський полк, що стояв на острові Хортиця. Мабуть, у квітні того ж року на козацькій раді Хмельницький обраний гетьманом Запорізького війська. На чолі з ним та його соратником м.Кривоносом Запорожці за підтримки кримських татар 5-6(15-16) травня розбили польський авангард під команд. С. Потоцького та С. Чарнецького поблизу урочища Жовті Води (нині місто Дніпропетровської області, Україна), 15-16(25-26) травня - основні сили польської армії під командуванням великого коронного гетьмана М. Потоцького та гетьмана польного коронного М. Калинівського поблизу міста Корсунь, 11-13(21-23) вересня - військо, зібране князем В. М. Вишневецьким, біля села Пилявці (тепер село Пилява Старосинявського району Хмельницької області, Україна). Одночасно проти литовської шляхти повстали селяни і міщани ряду міст ВКЛ, зокрема Гомеля, Мозиря, Лоєва (нині - у складі Гомельської області, Білорусь), їм на до Хмельницький направив козацькі загони на чолі з В. Гаркушею, А. Небабою і М. Небабою, З. Д. Подбайло (Подобайла) і ін (у 1649 році армія під командуванням польного гетьмана литовського князя Я. Радзивілла відновила королівську владу в повсталих регіонах ВКЛ).
Польська армія під командуванням Яна II Казимира і м. Потоцького 18 (28).6-30.6(10.7). 1651 року в битві поблизу села Берестечко(нині місто Волинської області, Україна) перемогла козаків; 20 (30) Червня за нез'ясованих обставин поле бою залишила Кримська кіннота, слідом за якою того ж дня попрямував Хмельницький у супроводі і.є. Виговського. Одночасно 26 червня (6 липня) Радзивілл знову поблизу міста Лоєв розбив козаків на чолі з Підбайло і м.Небабою. В результаті 18 (28) вересня того ж року Хмельницький під міста Біла Церква підписав з королем мирну угоду.
За умовами Білоцерківського договору 1651 року (діяв до весни 1652 року) під владою гетьмана залишалося тільки Київське воєводство з містом Чигирин, цією ж територією обмежувалося землеволодіння козаків (землі в Брацлавському і Чернігівському воєводствах підлягали продажу, а частини Запорізького війська виводилися звідти і з ВКЛ); чисельність реєстрових козаків скорочувалася до 20 тисяч осіб; скасовувалися всі заборони щодо євреїв і ПР.у травні 1652 року Хмельницький за підтримки кримських татар зробив другий похід проти Молдавського князівства, що розірвав союз із Запорізьким військом. На річці Південний Буг, неподалік від пагорба Батог (поблизу нинішнього села Четвертинівка Тростянецького району Вінницької області, Україна), Запорізько-Кримське військо 22-23 травня (1-2 червня) розгромило польську армію під командуванням Калиновського (загинув у цьому бою) і незабаром вступило в місто Ясси. У березні 1653 року козацький загін на чолі з полковником Вінницького полку і.Богуном розбив переважаючі військові сили поляків поблизу містечка Монастирище (нині місто Черкаської області). Однією з останніх подій повстання стала блокада табору польського війська під командуванням Яна II Казимира поблизу містечка Жванець (нині село Кам'янець-Подільського району, Хмельницької області) козаками і кримськими татарами восени - на початку зими 1653 року.
Цар Олексій Михайлович, довгий час офіційно оцінював повстання як внутрішню справу Речі Посполитої, навесні 1653 року зробив невдалу спробу примирити протиборчі сторони дипломатичним шляхом. З погіршенням зовнішньополітичної ситуації восени того ж року російська держава оголосила війну Речі Посполитої, в якій разом з російськими військами брали участь козаки Запорізького війська. Території Київського, Чернігівського та брацлавського воєводств увійшли до складу Руської держави згідно з рішеннями 2-го Земського собору 1653 року в Москві та Переяславської ради 1654 року. Православне населення було позбавлене релігійного утиску, а запорізьке військо отримало права і привілеї відповідно до березневих статей 1654 року
Объяснение:
как-то так