К эпохе средней бронзы
Одним из направления колониальной политики царского правительства во второй половине 19 века является переселенческая политика. Реформа 1861 года по отмене крепостного права в России создала условия для переселения русских крестьян в восточные районы
Основные цели такой политики, это ослабление аграрного вопроса во внутренних губерниях России, также ослабление волнения среди широких масс населения и создание социальной базы царского правительства в национальных окраинах России
Итогами переселенческой политики стали: приток эмигрантов из европейской России в Казахстан, что составило за 1871-1897 года почти 328 тыс. человек
При этом удельный вес казахов заметно снизился по понятным нам причинам почти на 10%,
Царское правительство произвольно меняло этническую структуру населения и преднамеренно противопоставляла народы, стремясь превратить угнетенный самодержавием народ в угнетателя других народов и отвлечь тех и других от борьбы за освобождение
В результате такого процесса произошли ряд изменений: во-первых, разлагались кочевые и полукочевые хоз-ва, уходили казахи в промыслы и горную промышленность, во-вторых, все это привело к кризисному состоянию скотоводства, в-третьих, усилились противоречия и столкновения м/у крестьянами и казахами, и наконец, «обеспечился»приток Жатаков к городам.
Подробнее - на -
Объяснение:
Народився Дмитро 12 жовтня 1350 року в Москві. У 1359 році, коли помер його батько, в Дмитра Донського з’явився опікун і наставник – митрополит Алексій. З ним Дмитро радився в політичних справах. Крім того, хороші відносини у Донського склалися з Сергієм Радонезьким – настоятелем монастиря. Саме до нього князь прийшов перед Куликовської битвою за благословенням. З 9 років князь Дмитро був змушений боротися за своє князювання у Володимирі з іншими князями. Після ворожнечі з литовським князем Ольгердом був укладений мир з Литвою. Поступово Донський налагодив відносини з Новгородом, Твер’ю. Могутність князя Донського з часом все більше наростала. У 1363 році Дмитро Донський став княжити у Володимирі. Після великої пожежі в Москві князь в 1367 році побудував новий білокам’яний Кремль. Будучи людиною віруючою, князь підтримував православні храми, робив пожертвування, а також заснував монастирі в Московському князівстві під час свого правління.
Памятники андроновской культуры относится к эпохе неолита