Объяснение:
Позиции всех течений были во многом утопичны, но наименее незбыточными были надежды западников. В последующие полтора века Россия не раз шла по пути западных стран и часто это приводило к очередному витку развития (во второй половине XIX века, в конце XX). Между тем позиция консерваторов потерпела поражение уже в Крымскую войну. Славянофилы представляли себе идеализированную Россию, которой никогда не было в реальности и которую они не смогли бы построить. Социалистов так и называют утопистами - слишком нереалистичны были их идеи.
Минув рік після президентських виборів. На них колишній президент Петро Порошенко йшов під гаслом «Армія, мова і віра», заявляючи, що це формула сучасної української ідентичності: «Армія боронить нашу землю. Мова боронить наше серце. Церква боронить нашу душу». Це гасло, за великим рахунком, не зачепило серця виборців. Зрештою, знайшлося чимало його критиків. Та й тренди тоді серед електоральної маси були інші.
Хоча насправді питання ідентичності має для нас чималу вагу. Особливо в нинішніх умовах пандемії коронавірусу, коли держави «самоізольовуються». Ніби відбувається «відродження» національних держав, для яких важливим є питання ідентичності населення.