1. Знаменитый торговый путь «из варяг в греки» зародился в IX—X веках.
2. Путь «из варяг в греки» не проходил по реке Дон.
3. На пути «из варяг в греки» озером Нево в древности называли Ладожское озеро.
4. К IX в. славянские центры — Киев, Смоленск, Любеч, Новгород объединял путь «из варяг в греки».
5. На пути «из варяг в греки» Варяжским морем называли Балтийское.
6. На восточном торговом пути (Волга и Дон) в IX в. «Железными воротами» называли город Дербент.
7. Город Дербент располагался на торговом пути восточном (Волга и Дон).
8. Восточнославянские земли в IX в. отставали по уровню развития от Византийской империи или Англии, но шли вровень с землями чехов и поляков.
9. У славян в раннем язычестве главным богом (богом вселенной) почитался Род.
10. В раннеязыческих верованиях славян носителем (носителями) света и тепла считали Сварожичей.
11. В качестве покровителя скотоводства у восточных славян почитался бог Велес.
12. В качестве бога ветров восточные славяне почитали Стрибога.
1) У своїй діяльності та в період правління, Октавіан Август спирався на привілейований з плебсу так званих «вершників». Саме з їх числа призначалися керівники (командири) преторіанців та прокураторів.
2) Підтримку простого народу Октавіан Август отримав завдяки проведенню гладіаторських боїв, де він не тільки роздавав гроші та хліб, але й знімав суспільне напруження. Також, попри всю повноту своєї влади та багатство, називав себе першим серед рівних. Він обирав скромний одяг, який був пошитий його донькою чи дружиною. Також, він заборонив встановлювати меморіали, пам’ятники і так далі у свою честь. Ба більше, він намагався вирішити проблеми плебсу шляхом зрівняння їх з іншими верствами населення. Він домігся цього за до різних засобів щедрості та скорочення рясного надлишку у багатих. У 29 році до н.е. Август подарував 400 сестерцій (срібна монета) 250 000 громадянам, 1000 сестерцій о 120 000 ветеранам у колоніях і витратив 700 мільйонів сестерцій на придбання землі для своїх солдатів. Він також відновив 82 різні храми, щоб проявити свою турботу про римський пантеон божеств. У 28 році до нашої ери. він розтопив 80 срібних статуй та витратив ці кошти на потреби міста.
Відповідь:
1. Передумови укладення Люблінської унії
У 60-х роках ХVI століття Велике князівство Литовське послабило свій вплив через поразку у війні з Московською державою. Унаслідок цього Литва ще й втратила значну частину своїх земель. Тому литовці вирішили попросити воєнної до в Польщі.
Тим часом польські магнати довгий час прагнули отримати українські землі. Тому вони скористалися ослабленням Литви, щоб реалізувати свої плани на східнослов'янські землі. Ідея об'єднання двох держав мала прихильників з двох сторін.
У Литві тільки починала формуватися шляхта, яка водночас боролася з магнатами, які входили до складу великокнязівської ради. Перший Литовський статут в 1529 році на законному рівні оформив права і вольності шляхти, проте литовське шляхетство ще не досягло рівності з магнатами та поляками. А унія давала їм таку можливість. Про інші Литовські статути читайте в підручнику з історії України за 8 клас В.С. Власова.
Тому литовські магнати погоджувались на об'єднання тільки за умови збереження державної самостiйностi, щоб таким чином зрівнятися в правах з польською шляхтою, а українську та білоруську еліту позбавити політичного впливу. Натомість дрібна та середня шляхта сподівалися отримати такі ж привілеї, які мала шляхта в Польському королівстві.
Серед польських магнатів і шляхти майже не було противників об'єднання, тому що вони бажали отримати нові землі та селян, які їм підпорядковувались би. При цьому вони не хотіли приймати пропозиції литовських магнатів, а виступали за приєднання Литви до Польщі.
Українська шляхта мала ж свою вигоду. Вони розраховували завдяки об'єднанню захистити південні кордони від нападів татар і турків та припинити збройні напади поляків на українському кордоні. Князі пропонували об’єднати Польщу, Литву та Україну в одну федеративну державу зі збереженням самостійності та свободи віросповідання. Адже, мабуть, найбільше українці боялися окатоличення. Українська дрібна й середня шляхта також виступала за об’єднання, сподіваючись набути політичного впливу й отримати рівні права з магнатами й князями.
2.Наслідки Люблінської унії
Українськi землі, які увійшли до складу Польщі внаслідок підписання Люблінської унії, поділили на воєводства:
Руське(із центром у Львові).
Белзьке(Белз).
Подільське(Кам’янець).
Волинське(Луцьк).
Брацлавське(Брацлав).
Підляське(Дорогочин).
Київське(Київ).
Пояснення: