Авгієві стайні У грецькій міфології Авгієві стайні — обширні стайні Авгія, царя Еліди, які протягом багатьох років не прибиралися. Очищені від смороду були в один день Гераклом. Він направив через стайні річку Алфей, води якої і забрали усі нечистоти. Міф цей вперше повідомлений старогрецьким істориком Діодором Сіцілійським. Виниклий звідси вираз «Авгієві стайні» виражає вкрай запущене приміщення, а також справи, що знаходяться у крайньому безладі
Творити на свій образ і подобу Вираз із біблійної легенди про створення людини: "І сказав бог: створимо людину на образ наш, на подобу нашу" (Буття, 1, 26). Значення вислову: уявляти, створювати щось, виходячи з власних ідеалів.
Первородний гріх В іудейській і християнській релігіях - гріх Адама і Єви, "перших людей" на землі, що, порушивши заповідь бога, з'їли плід з дерева пізнання добра і зла, чим накликали божий гнів на все людство. Цей вираз набув переносного (іронічного) значення: тяжкий злочин.
Авгієві стайні У грецькій міфології Авгієві стайні — обширні стайні Авгія, царя Еліди, які протягом багатьох років не прибиралися. Очищені від смороду були в один день Гераклом. Він направив через стайні річку Алфей, води якої і забрали усі нечистоти. Міф цей вперше повідомлений старогрецьким істориком Діодором Сіцілійським. Виниклий звідси вираз «Авгієві стайні» виражає вкрай запущене приміщення, а також справи, що знаходяться у крайньому безладі.
Аврора У римській міфології Аврора — богиня ранішньої зорі. У образній і поетичній мові взагалі синонім ранішньої зорі. Вираз «рожевоперста Аврора» увійшло до літературної мови із творів Гомера. У грецькій міфології їй відповідає Еос.
Антей За грецькою міфологією Антей — велетень, володар Лівії, син бога моря Посейдона і богині землі Геї. Викликав на бій усіх, хто з’являвся у його володіннях, і був непереможним, доки торкався матері-землі. Задушив його Геракл відірвавши від землі. Міф цей наданий грецьким письменником Аполлодором в «Бібліотеці». Образ Антея використовується, коли говорять про силу, якою людина володіє, якщо він пов’язаний з рідною землею, рідним народом.
Аргус, Аргос За грецькою міфологією Аргус — стоокий велетень, уособлення зоряного піднебіння, син Геї. Богиня Гера змусила його стерегти Іо, кохану свого чоловіка Зевса, як він перетворив на корову, щоб вберегти від гніву ревнивої дружини. Гера випрохала у Зевса корову і приставила до неї Аргоса, який пильно стеріг її — лише два ока у нього водночас закривалися, інші булі відкриті і стежили за Іо. Лише Гермесу вдалося його вбити. Гера перенесла очі Аргоса на пір’я павича. Ім’я Аргуса стало прозвиськом для пильного і невсипущого вартового. За іншою легендою, стоокий Аргус втілює зоряне піднебіння.
Аріаднина нитка, нитка Аріадни За грецькою міфологією Аріадна — донька царя Криту Міноса і Пасіфаї. Колі на острів Крит з Афін разом із хлопцями, приреченими на поживу Мінотаврові, прибув царевич Тесей, Аріадна закохалася у нього. Мінотавр знаходився у Лабіринті — палаці з такою кількістю переходів, що із нього було неможливо вибратися. Аріадна дала Тесею клубок ниток, які він розмотував, входячи до Лабіринту. Вбивши Мінотавра, Тесей вибрався з Лабіринту за до розмотаної нитки (Овідій, Метаморфози). У переносному розумінні нитка Аріадни — шляховказівна нитка, можливість, що допомагає вийти із скрутного положення.
Аркадія Аркадія — область в центральній частині Пелопоннесу. У античній літературі і пізніше (головним чином в пасторалях 16—18 ст.) Аркадія зображувалася райською країною з патріархальною простотою устрою. У переносному розумінні — щаслива країна.
П’ята Ахіллеса У грецькій міфології Ахіллес (Ахілл) — один із найсильніших і хоробріших Героїв; він оспіваний в «Іліаді» Гомера. Післягомерівський міф, переданий римським письменником Гігіном, повідомляє, що матір Ахілла — богиня Фетіда, бажаючи зробити сина безсмертним, занурювала його у священні води річки Стікс. Лише п’ята, за яку Фетіда його тримала, не торкнулася води і залишилася вразливою. У цю п’яту Ахілл і був смертельно поранений стрілою Паріса. Звідси виник вираз «п’ята Ахіллеса», що вживається у значенні: слабке, вразливе місце.
Бідний, як Ір У грецькій міфології Ір — один із персонажів «Одіссеї», жебрак, що вступив у бійку з Одіссеєм, коли той під виглядом жебрака повернувся в рідний будинок. У переносному розумінні — бідняк.
Бочка Данаїд, бездонна бочка Данаїди за грецькою міфологією — п’ятдесят доньок царя Лівії Даная, які по велінню батька вбили у шлюбну ніч своїх чоловіків. Тільки одна з них наважилася не послухатися батька. У покарання Данаїди повинні були в Аїді вічно наповнювати водою бездонну бочку. У переносному розумінні — «бочка Данаїд», «робота Данаїд» — даремна і нескінченна праця. Міф про Данаїд вперше викладений римським письменником Гігіном (Байки), проте образ бездонної посудини зустрічається у древніх греків раніше. Лукіан перший використав вираз «бочка Данаїд». Століття Астреї У грецькій міфології Діку Астрея — одна із Ор, богиня справедливості, донька Зевса і Феміди. Діку повідомляла Зевса про усі несправедливості, що творяться на землі. Час, коли вона знаходилася на землі, був щасливим — «золотим століттям». Вона покинула землю в залізному столітті і відтоді під ім’ям Діви сяє в сузір’ї Зодіаку. Прізвисько Астрея (зоряна, небесна), ймовірно, пов’язано з уявленням про те, що істинна справедливість можлива лише на небесах. Вираження «Століття Астреї» вживається в значенні щаслива пора.
influence of alcohol and drug administration and management of alcohol and drug administration and management of alcohol and drug administration and management of alcohol and drugs