Я вважаю Люблінська унія відкриває браму для польського панування на українських теренах. На його думку, після Унії руський елемент, мова, культура – знищується. Існує другий литовський статут. Але під тиском поляків і своїх зрадників цей елемент викорчовується до останку Натомість, вона приводить джерела, які свідчать, що в реальності українська шляхта Волині, ймовірно, хотіла перейти під владу польської корони від литовського Великого князя. Мотивацією тут була можливість прямого доступу до короля, а також участь у суспільному житті на рівні коронної шляхти. «Тобто не отримуючи присяги від польської шляхти, русини мали змогу написати свій привілей. Відмова від екзекуції добр, збереження правової системи, руська мова як мова адміністрації, управління через місцеву шляхту, рівність православної і католицької церков. руська шляхта не відчувала ВКЛ як «свою» державу. Ймовірно, виною цьому було зневажливе ставлення до православних зі сторони магнатів Великого Князівства Литовського. Тому робимо висновок що Люблінська унія була вигідна полякам
Обратимся к истории знаменитой битвы на Куликовом поле в 1380 году. Сегодня считается, будто Куликово поле расположено между реками Непрядва и Дон, ныне - Куркинский район Тульской области . Это - примерно в 300 километрах к югу от Москвы. Якобы, именно в этом месте и произошла самая знаменитая в русской истории битва между русскими войсками под предводительством Дмитрия Донского с "татаро-монгольскими" войсками под предводительством Мамая. Однако известно, что никаких следов знаменитой битвы на этом Тульском "Куликовом поле" не обнаружено. Нет ни старого оружия, ни следов захоронений погибших воинов и т. п.
Лжедмитрий 1:Григорий Отрепьев, беглый монах; женат на Марине Мнишек-польской принцессы, выдавал себя за царевича Дмитрия, имел тайный договор с поляками, обещал католичество на Руси, собрал целую армию, поддерживаемую поляками, занял Москву, убит боярами в Москве. Лжедмитрий 2:Тушинский вор, также самозванец, продолжал политику Лжедмитрия 1, Марина Мнишек признавала его в качестве своего мужа,, собрал армию, но до Москвы не дошёл-остановился около Москвы в селе Тушино, где произошло противостояние Василия Шуйского, бежал в калугу, был предан и убит.
