Номер 1:
1.война. причины- противоречия между крестьянами и более крупными землевладельцами , обострение противоречий между разными слоями населения, противоречия между Гаем Мария младшим и сторонниками Суллы. 2 война. Причины-старые порядки и устои не приживались и не находили своего места в новом Риме, положение земледельцев было очень плачевным, он становились только беднее, но римские " олигархи" хотели управлять Римом как выгодно им. Это и привело ко 2 войне.
номер 2;
после каждой такой войны к власти приходили диктаторы(Сулла, Цезарь) Гибло много людей. А после Гражданской войны Цезаря власть в Риме изменилась к власти пришли императоры первым из них был Август племянник Цезаря
номер 3:
Долог был путь Цезаря к вершинам власти. Несмотря на неудачи, он упорно шел к своей цели - стать первым в Риме. И, наконец, древний город после 30 лет тяжелой политической войны признал власть 50-летнего полководца. Началась новая страница в истории Рима.
4:
потому что заговорщики были против власти, могущества, величества Цезаря. И не могли в открытую выйти против него!
5:
Исократ,Димосфен,Лиций,Перикл,Пифагор. Античные ораторы принимали участие в судебных процессах и обсуждениях в народных собраниях.Они были адвокатами,так сказать. Они усмиряли мятежников своим красноречием,устраивали дебаты на политические темы,как Цицерон. Известно,что за Марком Туллием ходили люди и записывали его слова,а потом ,,пользовались'' ими как своими.
отметь ответ как лучший)старался
Объяснение:
Навесні 1638 року почалося повстання нереєстрових козаків на чолі з Яковом Острянином і Карпом Скиданом, яке підштовхнуло до масового селянського виступу на Київщині і Полтавщині.
Після невдалих для повстанських загонів сутичок під містом Лубнами та на річці Сліпоріді основні сили повстанців, з якими були їхні сім'ї, відступили до Жовнина (нині с. Жовнине Чорнобаївського району Черкаської області), де почали будувати табір.
Хід битви Редагувати
Позиції, зайняті Острянином під Жовнином, поблизу впадіння Сули в Дніпро, були невигідні. На світанку 3 (13) червня, діждавшись підходу інших частин, коронне військо Станіслава «Ревери» Потоцького та загони князя Яреми Вишневецького почали штурм повстанських позицій переважаючими силами і прорвали у кількох місцях оборону, захопивши 8 гармат і багато пороху. Вважаючи дальший опір недоцільним Яків Острянин, зазнавши значних втрат, з частиною козаків відступив з-під Жовнина на Слобідську Україну в межі Московської держави. Повстанці під керівництвом Кудри і Пешти замкнули табір і, оточивши польські кінні корогви, яким удалося до нього прорватися, приступили до їх знищення. Однак Вишневецький почав штурмувати козацький табір, і лише на третій раз зміг, прорвавши табір, дати змогу своїм вийти з пастки. Ніч перервала битву.
Повстанці, що лишилися в таборі, обрали гетьманом Дмитра Гуню і під його проводом відбили штурм ворога. Обидві сторони зазнали значних втрат. Козаки зайняли виступ на березі Сули, який майже з усіх сторін омивався річкою. Стомлене військо всю ніч працювало над його укріпленням. З тієї сторони, де не було річки, було насипано вал. Поляки навпроти козацького валу насипали свій вал, під самим козацьким табором спорудили свої шанці, а наступного дня 4(14 червня) розпочали обстріл козацького табору. Але Станіславу Потоцькому не вдалося зламати опір повстанців. На до коронному військові під Жовнин вирушив з кіннотою польний гетьман Миколай Потоцький. 10 червня у Жовнині стало відомо про наближення ворожого підкріплення. Повстанці спочатку розпочали переговори про капітуляцію, але дізнавшись про наближення з-за Дніпра загону Скидана, перервали переговори. Скидану не вдалося прорватися до оточених товаришів. У запеклій битві він був розбитий і повернувся до Чигирина.
В умовах безупинних приступів поляків в ніч з 11 на 12 червня (або з 21 на 22-ге[1]) козаки Гуні спорудили міст через Сулу і перейшли на два кілометри вниз, туди, де Сула впадає у Дніпро, і в урочищі Старець, над старим Дніпровим річищем, зайняли сильні позиції і там ще майже два місяці тримали оборону.