так как в отечественной войне участвовала вся страна то есть отечество
17 березня 1861 року парламент Сардинії проголосив створення Італійського королівства, яке об'єднало всі незалежні італійські держави в єдину країну під владою Сардинського королівства, король якого Віктор Емануїл II став королем Італії. За межами нового державного утворення залишились Венеція, Папська область і Трієст, які увійшли до його складу у 1866-у, 1870-у і 1919-у роках відповідно. Тимчасовою столицею об'єднаного королівства, яке керувалось ліберальною конституцією Сардинії 1848 року, став Турин.
Объяснение:
2.Письменники-полемісти Мелетій Смотрицький у творі «Тренос», Захар Копистенський у «Палінодії», Іван Вишенський у «Раді про очищення церкви» виступали проти втручання польського уряду у справи православної української церкви, викривали його політику за принципом «чим гірше, тим краще».
3.и 4.Інтернет-журнал ukr.sovfarfor
Образотворче мистецтво 
Образотворче мистецтво у 16-17 ст.
У 16 ст. бурхливо розвивалося мистецтво скульптури, що було зумовлено поступом архітектури, оскільки скульптурні зображення застосовували для оздоблення архітектурних споруд. У скульптурних зображеннях втілювали ренесансні ідеї.
Так, львівські споруди Чорної кам’яниці, будинку Корнякта, каплиці Трьох Святителів, Успенської церкви тощо прикрашені скульптурними рельєфами та пишним різьбленням. Безцінні шедеври українського мистецтва - скульптурні різьблення львівських каплиць Боїмів та Кампіанів.
Набув поширення і скульптурний портрет. Він виконував роль надгробного пам’ятника. Надгробки замовляли, щоб уславити образ померлого, увічнити його для нащадків. Так, 1579 р. в Успенській церкві Києво-Печерської лаври було встановлено надгробок К. І. Острозького: одягнений у лицарський обладунок князь відпочивав на ложі (за ренесансними традиціями небіжчика нерідко зображували сплячим).
З другої половини 16 ст. починає розвиватися українське декоративне різьблення обрамлення ікон та їх ансамблів - іконостасів. Іконостаси, виготовлені з дерева, прикрашають різьбленими рослинними орнаментами.
Почему память об этой, такой далекой по времени от нас, баталии так важна?
В первую очередь потому, что это была не просто война двух государств, двух армий — русской и французской. Против перешедшей границы России Великой армии Наполеона поднялся в тот памятный год весь русский народ. Профессиональные военные сражались на Бородинском поле, под стенами Смоленска и Малоярославца, а горожане и крестьяне стали ополченцами, партизанами, громившими вместе с военными французские тылы... В борьбу с завоевателями вступило купечество и духовенство. И очень скоро против Наполеона воевала вся страна — «просто война» превратилась в войну Отечественную.